3. За яких обставин ми дізнаємося ім’я головного героя твору? (Назвіть ім’я героя
та обставини твору)
4. Як головний герой познайомився зі своєю дружиною?
5. За яких обставин наш головний герой зустрів свого друга дитинства?
6. Хто за фахом цей друг дитинства?
7. Про яку дитячу травму дочки згадує наш головний герой твору?
8. Як називає дочка свого батька (головного героя твору)?
9. Ким працює наш головний герой твору (пригадайте всі його посади) ?
10. Назвіть дитячу фантазію, мрію головного героя твору.
11. Хто за фахом чоловік дочки героя роману?
12. Що повідомила дружина герою твору, коли той повернувся додому зі
святкового концерту?
13.Що після виписка з лікарні порадила дружина нашому герою?
14. Які події розгортаються у житті нашого героя після виписки з лікарні? Стисло
опишіть ці події?
15. Що сталося під час засідання вченої ради?
16. Після телефонної розмови із дочкою наш головний герой опиняється у
реанімації (черговий серцевий напад). Що саме повідомила йому дочка, що
викликало таке?
17. Чому так раптово приїхав(повернувся) із-за кордону ректор?
18. Кому головний герой твору розповідає про зустріч під деканатом і про
поведінку старости на лекції? Яку йому (герою) дають пораду?
19. Який етап життя головного героя зображує автор твору на «п’ятій зупинці»
пам’ятного місця?
20. Який етап життя головного героя зображує автор твору на «четвертій зупинці»
пам’ятного місця?
21. Який етап життя головного героя зображує автор твору на «третій зупинці»
пам’ятного місця?
22. Який етап життя головного героя зображує автор твору на «другій зупинці»
пам’ятного місця?
23. Який етап життя головного героя зображує автор твору на «першій зупинці»
пам’ятного місця?
24. Назвіть другорядних героїв твору «Андріївський узвіз».
Объяснение:
Я бував у далеких світах,
Бачив різні звичаї,
Та вертався додому, мов птах,
Що навесні в свій край поспішає.
Солодко пахнуть жита
І щебечуть малі солов'ята
Там, де дитинства літа, |
Де чекає нас батьківська хата. | (2)
Приспів:
Це моя найдорожча земля свята,
Жайвір у небо високо зліта,
Цвітом рясніє барвінок у гаї
Господь на долю благословляє.
Небо чисте, блакиті |
І волошки у житі. | (2)
Притулюсь я до неньки-землі,
Що дала мені крила.
Під вікном, наче сонця малі,
Жовті соняхи стиха схилились.
Радісно знову іти
У саду по знайомій стежині,
Тій, що веде у світи, |
Де кохання і доля єдині. | (2)
Борода глазам не замена.
Борода клином, а брюхо овином.
Борода росла — разума не принесла.
Борода с колесо, а брюхо голо.
Борода — трава: скосить можно.
Борода широка, да душа молода.
Бородой в люди не выйдешь.
Будто кровь с молоком.
Буду есть мякину, а фасон не кину.
В брюхе солома, а шапка с заломом.
В брюхе хоть щелк, а на брюхе шелк.
В нем есть молодца клок.
В нем ни кожи, ни рожи, ни виденья.
В праздник — белоличка, в будень — чумичка.
В праздник — Груша, а в будень — клуша.
В сердце не влезешь.
В сердце нет окна.
В тихом омуте черти водятся.
В уборе и пень хорош.
В чужой душе — не вода в ковше: не разглядишь сразу.
В чужую душу не влезешь.
Велик лоб, да в голове-то мох.
Велик телом, да мал делом.
Великонек — да плохонек, а маленек — да умненек.
Веселого нрава не купишь.
Взглянет — что огнем опалит, а слово молвит — рублем подарит.
Взор орлиный и взлет соколиный.
Вид блестящий, а сам смердящий.
Видит и кривой, на ком кафтан плохой.