Мабуть, Федько-халамидник-найцікавіша повість у світі!Головні герої-Федько і Толька.
Федько-гарний хлопець,ніколи не обманював і був гарним хлопцем, якщо б не підводило те, що він постійно все відбирав.
Толя-слухняний,завжди зачесаний,гарно одягнений.Ніхто й не думав, що він може бути байдужим до чужої біди.
Але одного разу між хлопцями сталося непорозуміння.Навесні Федько пішов стрибати по льоду.З ним все було нормально, алеТолька захотів зробити те ж саме.Федько не хотів дозволяти йому це робити, щоб на Толька не кричали вдома, але той відпирався, і, врешті-врешт,Федько віддав йому свою палицю.
І сталося лихо.Толька впав в воду, але Федько його двічі.1 раз-витяг з води,2 раз-взяв провину на себе,хоч і вмер.
А Только весь час говорив батькам:"я не винен,це Федько мене штовхнув!"
А після похорон Федька ще й обманув його мати,щоб забрати Федькового чижика.
Ось чим відрізняється людьська порядність від байдужості.
Бедность: "Климко шел босой, в куцых штанах, старой матроске, что была когда-то голубой, а теперь стала серая, да еще в дядиной Кирилловой кадушке"; "...жил вдвоем с дядей Кириллом, с тех пор как осиротел. Жили они в
железнодорожном бараке при самых путях".
Трудолюбие, жажда знаний: "самая большая радость Климка - положить перед дядей нарядно исписанные тетради, а самому заняться хозяйничать: вынести миску с дьогтяною водой, вытереть пол, где набризкано".
Успехи в учебе: "...только из письма иногда имел "посредственно".
Вынужденная самостоятельность в таком малом возрасте самостоятельно ухаживать за собой:"...сварить есть, прибрать в избе, постирать одежку - он умел и сам".
Доброта, участливость: "Климко выдлубал в кармане одну тридцатку и положил бабушке в пеляну, а сам быстро пошел прочь".
Самоотверженность: "...шел, напнувшись надорванной плащ-палаткой, пока несли ноги", "А сейчас мне надо обратно, меня там ждут...".
Мабуть, Федько-халамидник-найцікавіша повість у світі!Головні герої-Федько і Толька.
Федько-гарний хлопець,ніколи не обманював і був гарним хлопцем, якщо б не підводило те, що він постійно все відбирав.
Толя-слухняний,завжди зачесаний,гарно одягнений.Ніхто й не думав, що він може бути байдужим до чужої біди.
Але одного разу між хлопцями сталося непорозуміння.Навесні Федько пішов стрибати по льоду.З ним все було нормально, алеТолька захотів зробити те ж саме.Федько не хотів дозволяти йому це робити, щоб на Толька не кричали вдома, але той відпирався, і, врешті-врешт,Федько віддав йому свою палицю.
І сталося лихо.Толька впав в воду, але Федько його двічі.1 раз-витяг з води,2 раз-взяв провину на себе,хоч і вмер.
А Только весь час говорив батькам:"я не винен,це Федько мене штовхнув!"
А після похорон Федька ще й обманув його мати,щоб забрати Федькового чижика.
Ось чим відрізняється людьська порядність від байдужості.
Бедность: "Климко шел босой, в куцых штанах, старой матроске, что была когда-то голубой, а теперь стала серая, да еще в дядиной Кирилловой кадушке"; "...жил вдвоем с дядей Кириллом, с тех пор как осиротел. Жили они в
железнодорожном бараке при самых путях".
Трудолюбие, жажда знаний: "самая большая радость Климка - положить перед дядей нарядно исписанные тетради, а самому заняться хозяйничать: вынести миску с дьогтяною водой, вытереть пол, где набризкано".
Успехи в учебе: "...только из письма иногда имел "посредственно".
Вынужденная самостоятельность в таком малом возрасте самостоятельно ухаживать за собой:"...сварить есть, прибрать в избе, постирать одежку - он умел и сам".
Доброта, участливость: "Климко выдлубал в кармане одну тридцатку и положил бабушке в пеляну, а сам быстро пошел прочь".
Самоотверженность: "...шел, напнувшись надорванной плащ-палаткой, пока несли ноги", "А сейчас мне надо обратно, меня там ждут...".
Объяснение:
Назови ответ лучшим