Зорові образи: «вишневу свою Україну», «очі її ніжно-карі...», «Вона у зірках, і у вербах вона», «у квітці, в пташині, в кривеньких тинах», «в дитячій усмішці, в дівочих очах», «і у хвилях Дніпра, у хмарах отих пурпурових», «огні канонад», «женуть чужинців в зелених мундирах», «Як небо її голубе»,
Слухові образи «мову її солов'їну», «і в стягів багряному шумі», «і в кожному серця ударі», «у зойках гудків», «коли гудуть батареї»,
Словесні образи «в годину щасливу і в радості мить», «у годину негоди», «Без неї — ніщо ми, як порох і дим», «Як та купина, що горить — не згора…», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих»,
Мені найбільше сподобався герой твору хлопець на і"мя Павлусь. у ньогої був дід Андрій, який привчав хлопця до лицарського ремесла. Навчав хлопця їздити на коні, кидати спис та внкар, орудувати шаблею та розповідав різні цікаві історії про їхні пригоди. ще в ньго були сестра Ганнуся, батько, мати і старший брат Петро, але він вже пішов на Запоріжжя.
Якось у село ввірвались татари, запалили хати та почали ловити дітей. мати та дід хлопчини загинули, а Ганну та батька захопили у полон.
Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік.
Відповідь:
можливо не всі, але мій варіант
Зорові образи: «вишневу свою Україну», «очі її ніжно-карі...», «Вона у зірках, і у вербах вона», «у квітці, в пташині, в кривеньких тинах», «в дитячій усмішці, в дівочих очах», «і у хвилях Дніпра, у хмарах отих пурпурових», «огні канонад», «женуть чужинців в зелених мундирах», «Як небо її голубе»,
Слухові образи «мову її солов'їну», «і в стягів багряному шумі», «і в кожному серця ударі», «у зойках гудків», «коли гудуть батареї»,
Словесні образи «в годину щасливу і в радості мить», «у годину негоди», «Без неї — ніщо ми, як порох і дим», «Як та купина, що горить — не згора…», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих»,
Пояснення:
Объяснение:
Мені найбільше сподобався герой твору хлопець на і"мя Павлусь. у ньогої був дід Андрій, який привчав хлопця до лицарського ремесла. Навчав хлопця їздити на коні, кидати спис та внкар, орудувати шаблею та розповідав різні цікаві історії про їхні пригоди. ще в ньго були сестра Ганнуся, батько, мати і старший брат Петро, але він вже пішов на Запоріжжя.
Якось у село ввірвались татари, запалили хати та почали ловити дітей. мати та дід хлопчини загинули, а Ганну та батька захопили у полон.
Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік.