2. Прочитати поезії Т. Шевченка "Ми вкупочці колись росли", "Росли укупочці, зросли", "Якби зустрілися ми знову", "Ликері", "Поставлю хату і кімнату", "Минули літа молодії", "Якби з ким сісти хліба з'їсти". 3. Дати письмові відповіді на питання:
1. Кому присвячена кожна з поезій? Яким постає поет в особистому житті?
2. Окресліть ідеал жінки, на думку Шевченка (на основі прочитаних творів).
3. Чому Шевченко так і не зміг знайти собі подругу життя? Чи вплинуло це на його творчість і долю?

Відповідь на завдання.

12 запитань до твору Пантелеймона Куліша"Чорна Рада".

1)Який жанр твору"Чорна Рада"?(Історичний роман-хроніка).

2)Де відбувалися головні події Чорної Ради?(На Ніжині).

3)Зі скількох частин скаладається роман"Чорна Рада"?                         (З вісімнадцяти частин).

4)Хто автор твору?(Пантелеймон Куліш).

5)Перший історичний роман("Чорна рада").

6)Тема твору"Чорна рада".                                                            (Зображення історичних подій у Ніжині 1663 р.-доби Руїни).

7)Кого обрано гетьманом Запорізької Січі?(Івана Брюховецького).

8)Які стрічки у голосуючих за Брюховецького?(Сині).

9)Хто правив на Правобережній Україні?(Павло Тетяря).

10)Який рід літератури в творі Пантелеймона Куліша"Чорна Рада"?(Епос).

11)Хто звелів посадити Івана Брюховецького да провести по всьому Гадячу?(Яким Сомко).

12)Який образ наявний у творі Пантелеймона Куліша?(Наявний образ дороги).

Объяснение:

Образи велетнів роману Франсуа Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель"

Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто — людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості — це комічні хроніки (літопис) "про великого і здоровезного" велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів, Гран-гузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля, витримана у тоні веселої, грубуватої сатири, висміюванню всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству. І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного життя, перераховує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне у романі не це. Завдання письменника — показати доброту, благородство, прагнення до знань, надбань тогочасної культури. Грангузьє — добрий король, що намагається запобігти війні, кровопролиттю, вважаючи що це біда для його народу. Та коли ворог все ж таки розв'язує війну, Грангузьє чинить відчайдушний опір і перемагає.

В образах Грангузьє і Гаргантюа Рабле втілює ідеал справедливого монарха, який захищає інтереси народу і править ним за його згодою. Ці ж риси притаманні й наймолодшому велетневі — Пантагрюелю. Від батька він успадкував не тільки кращі людські риси, а й гарячу любов до знань, до здобутків загальнолюдської культури. Для цього він відвідує кілька навчальних закладів — Паризьку бібліотеку, навчається у містах Пуатьє, Бордо, Тулузі, Бурже, Орлеані. Рабле з гумором, інколи з сатирою змальовує звичаї і методи навчання, що все ж таки не завадили здобути Пантагрюелю ступінь ліценціата прав

Дуже цікаво читати сторінки, присвячені життю тогочасних студентів. Вони нагадують українських бурсаків своїми веселощами, життєлюбством, бешкетами, та водночас — інтересом до знань. Характерно, що в рисах образу Пантагрюеля відсутній суспільний пафос його батька, короля — реформатора Гаргантюа.

Тогочасна дійсність, історічні події, коли гуманісти-вольнодумці опиняються під пресом жорстокої релігійної нетерпимості, спричиняються до зображення Пантагрюеля тільки у приватному житті. Та все ж і роман у цілому, і образи королів-велетнів зокрема, залишають враження в контексті історичної дійсності часу європейського Відродження — однієї із найцікавіших сторінок світової культури.