11. Чего не делал Федя из повести В. Чемериса «Витька + Галя, или Повесть о первой любви» для влюбленного Витьки?
А составлял серенаду
Б давал списывать домашние задания
В написал стихотворение к газете
Г Добывал деньги для кино
12. Правильными являются все утверждения, КРОМЕ
А Слова отшельника «Все в природе имеет свое назначение» адресованные дракону (по произведению Юрия Винничука «Місце для дракона»).
Бы Рассказ в произведении Юрия Винничука «Місце для дракона» ведется от первого лица.
В Произведение Валентина Чемериса «Витька + Галька, или Повесть о первой любви» состоит из двух частей.
Г Произведение Юрия Винничука «Місце для дракона» по жанру – повесть-сказка.
Задачи 13-15 имеют целью установление соответствия между строками. К каждой строке, обозначенной цифрой, доберите ответчик, обозначенный буквой. По
13. Установите соответствие между центральной проблемой и произведением и автором.
1 человек в обществе, его обезболивание а» дорогой ценой " М. Коцюбинского
2 Добро и зло, целесообразность самопожертвования Бы «Белый конь Шептало» В. Дрозда
3 Воля человека и возможности ее получения В «Ночь перед боем» А. Довженко
4 Патриотизм и героизм при защите родной земли Г «Место для дракона» Ю. Винничука
5 Взросления, роль родителей в воспитании детей Ґ «Сто тысяч» И. Карпенко-Карого
Д «Шпага Славка Беркуты» Н. Бічуї
14. Установите соответствие между литературными героями и их характеристиками.
1 «Какой из него еретик? Молодое еще, зеленое " а Шептало ("Белая лошадь Шептало»)
2 «Среди всех работ он больше всего Бы Отшельник («Место для дракона»)
недолюбливал крутить привод и ездить до города»
3 «Но даже он своим приземленным В Грицко («Место для дракона»)
умом тямкує временность своей
власти над Шепталом»
4 «Государство спала. Я должен был ее разбудить, Г Настуня («Место для дракона»)
пока был дракон, я имел смысл жизни»
Г Степан ("Белая лошадь Шептало»)
Окрім того, знали Захара ще й як "чудового лікаря, що лічить рани і всілякі болісті, але й не менше як чудового бесідника та порадника, котрий "як заговорить, то немов Бог тобі в серце вступає", а як порадить чи то одному чоловікові, чи цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі ліпшої радине придумають".
Дивує його відданість громаді. Захар не лише слідкує за дотриманням законів співжиття громади, але й сам суворо дотримується їх. Заради порятунку громади він ладен пожертвувати навіть найдорожчим, що у нього було, — власним сином Максимом.
А ще Захар Беркут вірний законам пращурів. Він надзвичайно близький до природи, завжди просить до у неї. Перед боєм з монголами він звернувся до світила з такими словами: "Сонце, великий преясний володарю світа! Відвічний опікуне всіх добрих і чистих душею! Зглянься на нас!... Сонце, я поклоняюсь тобі, як діди наші поклонялися, і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити!".
Відповідь:
Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки. Людина тут зображується ніби у двох планах: з одного боку передаються певні події її життя, а з другого — переживання, емоції, настрої. До творів такого штибу найчастіше відносять баладу, думу, байку, співомовку, а також поему, іноді — роман у віршах:
У ліро-епічних творах наявні розгорнутий сюжет і система образів, як і в епічних творах. Однак в епічному творі, зображуючи події та характери, автор майже не проявляє себе безпосередньо, бо він стоїть осторонь від описуваного. У ліро-епічних творах автор, зображуючи події та характери, принагідно, але прямо й безпосередньо висловлює свої думки і почуття, викликані в ньому цими подіями та вчинками персонажів, дає їм оцінку. Більша, ніж в епічних творах, увага приділяється розкриттю внутрішнього стану героїв. Крім того, в ліро-епічних творах є ще один персонаж, якого немає й бути не може ні в епосі, ні в драмі,- ліричний герой, в ролі якого виступає найчастіше автор.
Ліро-епічні твори пишуться майже виключно віршованою мовою, яка надає викладу художнього матеріалу більшої урочистості, натхненності, ліричності.
Приклад ліро-епічного твору - поема М. Вороного "Євшан-зілля"; драма-феєрія Лесі Українки "Давня казка".