1. Жанр твору Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні» - це... (1б) а) соціально-побутовий роман; б) соціально-психологічний роман;
в) історично-соціальна повість; г) соціально-психологічна повість.
2. Чіпка дізнався про долю свого батька (1б)
а) вад бабусі; б) від матері; в) від діда Уласа; г) від сусідських дітей.
3. Встановіть відповідність між характеристиками та іменами персонажів роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. (1.5б)
1) Не судилось їй щастя. Змалку — сирітство. Дівкою і жінкою — найми. Ще не народивши сина, стала заміжньою вдовою. Невилазні злидні зробили її жорстокою. І все ж вона любить сина. Та її материнська любов невіддільна від честі. Намагається не пустити сина на "слизьку дорогу". Не витримавши тяжких випробувань, викриває злочин.
а) Галя
2) Малою зростала без батька і матері; все, що було, рознесли родичі. Поле забрав дядько, а її визискував як дармову робітницю. Найнялась до чужих людей. Жили з чоловіком мирно і люб'язно, доки не зустріла Чіпки. Серцем зрозуміла його високі поривання. Покохала таємно Чіпку, переживала за нього. Втілює в собі народний погляд на долю розбійника..
в) Мотря
3) Уособлення дівочої краси, подружньої вірності, чесності, моральної чистоти. Продовжує лінію баби Оришки — є носієм доброти, людяності. У стосунках з нею найповніше розкривається духовний світ Чіпки. Виросла в багатстві та розкошах. Але награбоване добро душить її. Щиро вірить, що своєю любов'ю відверне Чіпку від злодійства
б) Христя
4. Позитивний вплив на Чіпку («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») мали ..(1б)
а) дід Улас та баба Оришка; в) земське панство й Грицько;
б) Мотря й Галя; г) Максим Ґудзь і Явдоха.
5. Персонажами твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є (1б):
а) Омелько та Маруся Кайдаші; в) Грицько й Чіпка;
б) Лаврін і Мелашка; г) Христя й Галя.
6. Установіть відповідність між елементом сюжету та подією в творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1б)
1 експозиція
а) Чіпка знайомиться з Максимом Ґудзем
2 зав’язка
б) у Чіпки відбирають землю
3 кульмінація
в) розповідь про життя Чіпчиних батьків та про його дитинство
4 розв’язка
г) Чіпка скоює злочин
д) Чіпку судять і засилають до Сибіру
7.Назвіть події, що лягли в основу роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».( 1.5б)
8. Галя перед одруженням поставила Чіпці умову… (2б)
9. Доповніть текст (2б)
Тема твору "Хіба ревуть води, як ясла повні?" авторів... — За жанром — це Головний персонаж — правдошукач, месник Доля його склалася трагічно:... .
Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників.
Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.
Сашко- сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок.
Другорядні
Іра – дочка Валентина, яка мешкає в Києві, графському маєтку
Васюня – майже 40 років провів у погребі, переховуючись від відповідальності за дезертирство.
Яків – помер, вдавившись картоплею на чужому обіді, а свою дружину Лизавету замордував голодом
Клава – хвороблива жінка, перша власния коралів
Гордій – обманом заволодів чужими землями, обдуривши Данила Міщенка.
Ірка Завадчук – антагоністка Софійки, експресивна, провокативна, постійно привертає до себе увагу
Валентин – виявився непорядним, бо вже покинув двох жінок із дітьми, і не піклувався про них.
Как смогла,тебе .
Объяснение:
ответ:У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи
Объяснение: