1. Зі славнозвісною французькою комедією Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» перегукується твір: А. І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»; В. Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…»;
Б. І. Карпенка-Карого «Хазяїн»»; Г. І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
2. Кульмінація роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - це:
А. картини майбутнього суспільного ладу; В. арешт Чіпки після злочину;
Б. поразка Чіпки у боротьбі із земством; Г. трагічна смерть Галі.
3. Із якого твору наведена цитата: «От мука мені з цим каторжним …! І вигнав би, жаль, - давно
служить, і привик до нього так, що як не бачу довго, аж скучно».
А. І.Франка «Сойчине крило»; В. І. Карпенка-Карого «Хазяїн»;
Б. Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…»; Г. І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
4. Азазель у поемі «Мойсей» - це
А. пророк; Г. світла сила;
Б. темний демон пустині; Ґ. кочівник.
В. князь конюхів;
5. Твір І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» за жанром є:
А. соціально-психологічним оповіданням; В. соціально-психологічною повістю;
Б. соціально-побутовим романом; Г. соціально-побутовою повістю.
6. Проблему формування нації на основі біблійного сюжету висвітлено у творі
А. «Кайдашева сім’я»; Г. «Мойсей»;
Б. «Хіба ревуть воли…»; Ґ. «Легенда про вічне життя».
В. «Гімн»;
7. Вічний дух, що прагне до щастя й волі, революційних перетворень, згаданий у рядку
А. «Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає…»
Б. «Розвивайся ти, високий дубе, Весна красна буде!»
В. «Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?»
Г. «І час прийде, коли весь світ покине Богів і духів…»
Ґ. «Словом сильним, мов трубою, Мiлiони зве з собою...»
8. Занепад споконвічної важливої ролі батька в українському суспільстві, руйнування традиційних
підвалин життя селянства в пореформену добу зображено у творі
А. «Хіба ревуть воли…»; Г. «Безмежнеє поле…»;
Б. «Кайдашева сім’я»; Ґ. «Сойчине крило»
В. «Мартин Боруля»;
9. Установіть послідовність розгортання подій у І частині роману «Хіба ревуть воли…?» Панаса
Мирного:
А) перший епізод 1) громада приймає козака Остапа Хруща;
Б) другий епізод 2) Чіпка у наймах у Бородая;
В) третій епізод 3) Чіпка випасає худобу з дідом Уласом;
Г) четвертий епізод 4) Грицько повертається із заробітків і одружується;
Ґ) п’ятий епізод 5) зустріч Чіпки з Галею.
Рівень ІІ
Дайте розгорнуту відповідь, обов’язково проілюструвавши її прикладами з творів. За повну, правильну
відповідь –
1. Схарактеризуйте образ Мартина Борулі з однойменної п’єси І. Карпенка-Карого.
2. Чим відрізняється Мелашка від інших жіночих образів повісті «Кайдашева сім’я»? Що поєднує її з
іншими жіночими образами твору?
Багато сторіч і навіть тисячоліть тому давні мудреці казали, що мистецтво — це дзеркало природи. Звісно, з часом ставлення до того, що і під яким кутом, так би мовити, має в цьому дзеркалі відбиватися, змінювалися. Але у будь-якому разі зрозуміло, що мистецтво так чи інакше має бути пов'язане з життям, бо інакше воно не буде потрібне людям. Тільки впізнаючи себе і свої власні почуття у творах літератури, читач відчуває зацікавлення, його хвилює той чи інший сюжет, спонукає до роздумів, очищує і збагачує духовно. Тим більше ця закономірність стосується драматургії, оскільки вона є чи не найбільш реалістичним родом літератури. Український народ, такий талановитий у піснях та народній творчості, завжди мав поетичну душу, душу митця... Але часто він не впізнавав себе у творах літератури, бо вони були присвячені зовсім іншим, далеким від народного життя подіям. Але зі створенням прекрасної драми "Наталка Полтавка" цю "несправедливість" нарешті було подолано і виправлено назавжди!
Чому п'єса так припала до душі глядачеві? Бо вона відображувала реальне народне життя, із яким кожен глядач стикався кожного дня. Навіть більше: кожен жив цим, тож, побачивши на сцені власні болі та переживання, зрозумів і полюбив це твір.
"Наталка Полтавка", як ми бачимо із заголовку, оповідає нам про долю звичайної української дівчини. Наталка працьовита і щира, чуйна і дотепна, розумна і красива як зовні, так і душевно. Наталка щиро кохає Петра, вона віддано чекає на нього кілька років. Проте обставини тиснуть на дівчину, мати схиляє до шлюбу з іншим. Прекрасно описує автор і душевні переживання Наталки, і громадську думку, згідно з якою шлюб за розрахунком сприймається як цілком нормальне явище. Але найбільше захоплення викликає сила духу Наталки, яка не хоче коритися долі, хоче сама творити свою долю, здобувати своє щастя.
Наталка перемагає обставини! Точніше, навіть не стільки сама Наталка, скільки щире почуття її та Петра, справжнє кохання долає всі перепони, виставлені життям. Цікаво, як протиставляється у творі народна мудрість, народна мораль моралі "освічених верств", які, на відміну від простих людей, не бачать великої біди у тому, щоб поступитися почуттями заради вигідного шлюбу. Вже вкотре ми розуміємо, що моральна краса і чистота людини зовсім не залежить від її соціального статусу. Котляревський майстерно розмежовує вічні цінності та минущі, духовне та матеріальне.
Дуже багато у творі фольклорного, глибоко народного. Безліч прислів'їв та приказок, фразеологізмів та влучних висловів, створених народним розумом. Краса численних пісенних партій і досі зачаровує глядачів. Деякі з цих пісень співають і зараз. Фольклорну основу великою мірою мають і образи головних персонажів: Наталки, її матері, Петра, Миколи та інших. Проте я відзначив, що і через зовнішню типовість, узагальненість образів жодна з цих постатей не втрачає індивідуальних рис, не стає тільки типом, але лишається індивідуальним, яскравим художнім образом. Настільки яскравим, що читач часом забуває, що це вигадка автора, вірячи, що перед ним живі люди та їхнє життя. Кажуть, що сюжет "Наталки Полтавки" взято з реального життя...
Отже, український глядач побачив у творі відображення самого себе і свого життя. Але ж ті часи давно минули, люди змінилися, змінилося життя. Проте справжні шедеври слова не втрачають своєї актуальності. Бо, попри будь-які зміни в житті суспільства і людей, є вічні теми і вічні проблеми нашого буття, як-от: справжнє кохання, щира дружба, чистота душі та боротьба за власне щастя. Завдяки беззаперечному талантові І. Котляревського навіть сучасний глядач бачить відображення власних переживань у цій п'єсі, бо, на щастя, сердечність і краса людської душі все ще є важливими для нас цінностями...
Объяснение:
Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчина — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.