1. Якою людиною постає Мартин Боруля на початку твору? Чому всім вдається так легко його обдурювати?
2. З якою метою Трандалєв розповідає про випробувані ним про
фесії? Чи вважаєте ви, що ця людина здатна успішно вирішити спра
ву про встановлення дворянства? 3. Доведіть, що наймит Омелько —
сатиричний персонаж. Яка роль йому відведена у творі? 4. Чому
панські замашки Мартина Борулі викликають іронічну посмішку?
Як до батькових нововведень ставляться Степан, Палажка і Марися?
5. Що вам імпонує, а що не подобається у розмові Степана і Миколи?
Хто, на вашу думку, з цих парубків більш порядний? 6. Чому
Мартин Боруля не погодився віддати заміж Марисю за сина Гервасія
Миколу? Чи справді Націєвський був кращим женихом для дівчи
ни? Чому ви так вважаєте? 7. Чому приїзд новоспеченого жениха
змальовано сатирично? Що не на жарт перелякало Націєвського?
Який вибір він зробив? 8. Як ви розцінюєте той факт, що Мартин
Боруля і Омелько таки наздогнали і побили Націєвського?
Трагічний чи комічний цей епізод у творі? Чому ви так вважаєте?
9. Всебічно розкрийте образ Гервасія. Що приваблює, а що від
штовхує в цьому персонажі? 10. Чи можна назвати розв’язку драми
«Мартин Боруля» щасливою? Чому ви так вважаєте?

Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й 
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові 
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну 
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним 
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого 
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі – 
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у 
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))

Павло Судак, або, як його назвав автор, Павлусь – це не просто юнак, це щось більше. За декількома його мужніми подвигами можна судити, що він – справжній герой. Заради своєї молодшої сестри той не злякався потрапити в полон до татар, більше – вчити їхню мову. Павлусь розумів, що без його сестрі не дістатись до дому самотужки. Він – захисник рідної землі, тому що абиякий невдаха не поїхав на пошуки своїх рідних, по дорозі захищаючи себе від гострого ножа та швидкої пулі. Без сумнівів, Павлусь – герой.