1. Яким постає Іван Нечуй-Левицький у спогадах сучасників? 2. Що вас зацікавило в особі письменника? Які риси його вдачі імпону-
ють найбільше? Чому? Обговоріть це в класі, з рідними вдома.
3. Які запитання виникли під час опрацювання розділу підручника й роз-
Повіді вчителя? Запишіть їх і поставте вчителеві, однокласникам і одно-
класницям. Чи задоволені ви одержаними відповідями?
4. У чому полягав уплив родинного оточення на формування світогляду
майбутнього письменника?
5. Які події в біографії І. Нечуя-Левицького можна вважати життєвим успі-
Хом?

Звісно, всі ми добре знаємо, що бути боягузом – ганебно, а брехати не можна, але… Не все так просто в цьому світі, далеко не так просто…Боятися – ганебно? Але бояться абсолютно всі (природна реакція людини на небезпеку) і сміливець не той, хто не відчуває страху, а той, хто може подолати свій переляк і діяти не зважаючи на нього. Саме це і відбувається з Климом Джурою. Лише за один день неймовірних пригод у товаристві боягузів Клим дуже змінився, він сам себе не впізнає, бо найскладніше зламати в собі боягуза вперше, і якщо ти зміг це зробити, то набудеш досвіду мужності, який до долати твій страх і надалі.Пригоди тривають, завдання ТТБ  не виконане. Отож, вперед – на зустріч новим пригодам.

Сіроманець — головний герой однойменної повісті М. Вінграновського. Це найстаріший вовк у світі. Він давно втратив свою зграю і свою родину — дружину й дітей. Їх убили люди. Залишився Сіроманець зовсім самотнім на цьому світі,нікому про нього подбати. Та ще він і зовсім осліп, тому добувати поживу хижакові нелегко.

Сіроманець не злий за вдачею, але в нього є особистий ворог серед людей — Василь Чепіжний. Це він винищив вовків за те, що вони з’їли його козу. Для мисливця метою життя стало звести зі світу вовка, тому Сіроманець ховається від людини, яка ставить на нього капкани і риє вовчі ями, в одну з яких якось він все-таки потрапив. Та це не обізлило вовка проти всіх людей. Адже він прекрасно розуміється на характерах і вдачі людей, відчуває, хто йому друг, а хто ворог. Незважаючи на те що він хижак, ніколи не заподіє зла тим, хто робив йому добро. Так, коли їх із Андрійком у степу застала заметіль, Сіроманець ніс хлопчика на своїй спині, зігрівав своїм теплом, доки їх не знайшли. Вовк урятував хлопчикові життя.

Сіроманець — досвідчений і мудрий. Він довгий час був ватажком зграї, виховав багатьох вправних, сильних і сміливих вовків. До його порад завжди прислухалися молоді вовки, на його думку зважали, «він снився молодим вовчицям». А ще його проклинали конюхи та пастухи, коли він завдавав шкоди череді чи отарі.