1. Яка з особливостей не характерна для ренесансу А повернення до античності Б зближення з природою

В звільнення від догми Г грандіозність, вишуканість

2. І. Вишенський – це

А автор літопису Б один із перших українських поетів

В представник полемічної літератури Г першодрукар

3. Першою друкованою книгою І. Федорова був

А Апостол Б Часословець

В Псалтир Г Євангеліє

4. Правильно названо представників бароко в усіх рядках, окрім

А Лазар Баранович, Іван Максимович, Г. Сковорода

Б І. Величковський, Григорій Граб’

1. рішення остапа.2. гвалт у панському маєтку.3. байдужість народу до своєї тяжкої долі.4. остання мить перед розставанням.5. згадка з дитинства остапа.6. втеча соломії разом з коханим.2.1. осіння ніч2. в очікуванны переправи3. з’явлення човна4. козацькі вартові5. у млині якима6. переїзд7. поранення остапа3.1. втеча від варти2. перев’язування рани3. соломія шукає шляху4. пожежа у плавнях5. марення остапа6. остап віч-на-віч із вовком7. думки і бажання героя4.1. хатина циган.2. благання циган соломією.3. остап під опікою старої циганки.4. побут циган.5. соломія вирушає на заробітки.6. арешт.5.1. домовленість.2. соломіїні радощі.3. арешт остапа.4. соломія турбується про визволення остапа з «конаку».5. підготовка до визволення.6. річка.7. поєдинок з вартою турецького човна.8. смерть соломії та івана.епілог1. маленька халупка.2. вітер. 3. остап — старий дід.

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне, й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке. Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості. Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів. Роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. І навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці - перед смертю - варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку - одразу після народження.