1. Які проблеми порушено в повісті «Земля»? 2. Які міфологічні мотиви є наскрізними у творі? Розкажіть про
трансформацію біблійного міфу про Каїна та Авеля в художньому світі
повісті.
3. Сформулюйте тему та ідею твору. Розкажіть історію написання
«Землі», її типів і прототипів, особливості моделювання художнього
світу авторкою.
4. Назвіть жанрові прикмети повісті Кобилянської, схарактеризуйте
особливості її сюжету та композиції.
5. У чому виявляються традиції і новаторство письменниці в повісті?
6. Чим співзвучна ідея твору зі словами народної пісні: «Кров людська –
не водиця – / Проливати не годиться»?
7. До якого жанрового різновиду епосу належить «Земля»? Аргументуйте
свої судження.
8. Яку функцію відіграють сюжет і композиція в організації художнього
світу авторки?
9. В яких іпостасях зображується образ землі у повісті Кобилянської?
Яке значення має селянська філософія в житті персонажів твору?
10.Чи розв’язала проблему влади землі над селянином авторка? Які
шляхи вирішення цієї проблеми бачите ви?
11.За до яких прийомів розповіді розкрито психологію
персонажів? З’ясуйте значення зовнішньої і внутрішньої точок зору в
моделюванні письменницею картини світу.
12.Як змінюється розповідь після вбивства Михайла?
Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька "Котку, котку рябку, викопай нам грядку".
У піснях народ народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "Історія України в народних піснях", там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.