1.Визначити серед речень односкладне: А І ключ журавлиний пливе в безконечність.
Б Осіннє яблуко в зимовій заметілі лишилося на гіллі.
В На сиве місто, на ріку спадає знову золотистий вечір.
Г Даруй же людям слово невмируще і не жалій ні світла, ні тепла
2.Знайдіть рядок, у якому правильно визначено види односкладних
речень
А Означено-особові, неозначено-особові, безособові, узагальнено-
особові, повні.
Б Означено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні.
В Безособові, називні, неповні, означено-особові, узагальнено-особові.
Г Узагальнено-особові, безособові, називні, означено-особові,
неозначено-особові.
3 Односкладні речення, граматична основа яких складається лише
з підмета, називаються:
А безособовими;
б) називними;
в) означено-особовими;
г) узагальнено-особовими.
4.Визначити односкладне означено-особове речення
А Зупини мить високу для моїх молитовних долонь (В. Стус)
Б Роксолана дивилася на чужі краєвиди.
В У старому сосновому лісі пахне живицею
Г Матері сивіють дуже рано
5. Односкладним неозначено-особовим є речення:
А Не пізнавши горя, не знатимеш ціни радості.
Б Перед Трійцею долівку в хаті притрушують татарським зіллям.
В Іду шкільним подвір’ям
Г Нікому не дано змінити безповоротний часоплин.
6.Односкладним узагальнено-особовим є речення:
А Хочу відчути ваш благородний розум і високі почуття художників.
Б Протягом багатьох років Україну заквітчували терновим вінком.
В Не кайся рано встати, а молодим – женитися.
Г Пильно дивлюся під ноги,

7.Визначити безособове речення, у якому присудок виражений
безособовим дієсловом:
А Дівчині хочеться пригорнути до себе стигле поле.
Б За лісом світає.
В Не можна нічого у світі так любити, як велику річку між двома
рідними берегами.
Г Кожне стебло соняшника рятували після граду.
8.Безособовим інфінітивним є речення:
А Ганьби в літописи не заносили.
Б У літописах згадували про кульгавість
В Жодній мелодії не передати музики людської душі.
Г Владу не ви а владу завойовують.
9.Визначити безособове речення, у якому присудок виражений
особовим дієсловом, вжитим у безособовому значенні :
А Поспішаю до лісу, аби там лягти під деревом і слухати шепіт жита на
узліссі.
Б Теплим весняним дощем скропило землю.
В Уже косять за селом пшеницю.
Г На чужій стороночці поклонишся й вороночці.
10. Присудок виражений прислівником у такому односкладному
безособовому реченні:
А Після похмурої темної ночі починало світати.
Б Далеко чути звуки лісового струмка.
В Вечоріло, із дворів пахло свіжоспеченим хлібом.
Г Сьогодні морозно й вітряно.
11.Односкладним називним є речення:
А З добрим поведешся – розуму наберешся.
Б Без посиленої працьовитості немає ні талантів, ні геніїв.
В Синя далечінь.
Г Здавна тут орють землю, випасають худобу.
12. Двоскладним є речення ...
А Ми на галявині збудували хату, засадили городець.
Б В один день водою затопило ліси, сінокоси, городи.
В Свіжої осінньої днини людині легко дихається.
Г Вітром рознесло осіннє листя по вузьких стежках

ответ: «зображення покріпачення україни в романі панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? ».

сторія україни налічує багато трагічних сторінок, але одним з найбільших нещасть українського народу було знищення гетьманщини і поневолення вільних селян. частіше усього кріпосниками ставали українські підпанки, яким російське самодержавство роздавало родючі землі малоросії, та польські пани – давні вороги українців. саме так і в селі піски, про життя якого розповідається у романі панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? », з’являється пан польський – вояка, який терся біля вельмож, дослужився до генерала і отримав це село «за вірну службу».тільки-но прибувши у село, яке подарувала йому імператриця катерина, генерал одразу відчув опір вільних селян і відчув, що вони ніколи не вставлять свою шию у ярмо добровільно. пан польський одразу зрозумів, що для того, щоб «воли» самі виконували волю господаря і слухняно простягали свої шиї під ярмо, їх треба добре призвичаїти. тому вже на другий день у село прийшли «москалі», які гвинтівок швиденько непомірним «роти заціпили».за короткий час кріпосники настільки міцно запрягли у ярмо «волів», що могли щодня насолоджуватися і тішитися своїм життям. селяни перебували на панщині по п’ять днів на тиждень, а до того ще й зносили на панський двір «курей, гусей і яйця». тому було чого бенкетувати панам, було чого у п’яному угарі ладити своїх «мазеп». а генеральша і зовсім не спілкувалася зі своїми кріпаками, які були її єдиними годувальниками, і всі розпорядження передавала через прикажчиків. мозок цієї жорстокої жінки працював лише для того, щоб вигадувати страшні, принизливі покарання своїм дворовим. відігрівалося спустошене серце генеральші тільки біля дітей і онуків.замість до того, щоб поважати селян-годувальників, усю свою любов генеральша віддала котам. а от тим, хто стелив котам постіль, вичісував їх, доводилося дуже гірко. саме з наказу генеральші люто закатували дівчину уляну, та й мокрині прилюдно довелося з мертвим кошеням на шиї увесь день мазати панські кухні тільки через те, що вона ненароком придушила це кошеня.зовсім зубожіло село, коли у ньому осів пан польський. при ньому кріпаки були вимушені працювати увесь тиждень на панщині, а обробляти власні клаптики землі у них майже не залишалося часу. але, на відміну від генеральші, він любив спілкуватися з кріпаками, бо ще підлітком скуб за чуба своїх ровесників-односельців, ще юнаком цінував красу молодих кріпачок.та як би там не було, але пани-кріпосники були не добрими господарями, а залишалися хижими експлуататорами чужої праці. вони не про свої села, про свою землю і про людей, які працювали на цій землі. з кожним роком родюча земля все більше виснажувалася, з кожним роком падали врожаї, село морально розкладалося і убожіло. злодійство, пияцтво були звичайними явищами серед кріпаків. як той чад, неволя дурманила голови працьовитим, добрим та щирим людям.

объяснение:

ответ: характеристика феногена і ліхтаренка феноген – права рука хазяїна, ліхтаренко – найспритніший економ

образ золотницького в комедії “хазяїн” образ досвідченого поміщика золотницького – ліберал, родовитий поміщик. пузиреві говорить: «дай віку дожить, не виганяй мене з капустяного! » в його образі зображується занепад дворянства. його лібералізм поступається під владою грошей. образ соні в комедії “хазяїн” представники інтелігенції – соня – донька пузиря – їй бракує рішучості й наполегливості. вона лише говорить про хижацьке ставлення до робітників, але нічим їм не є.образ калиновича в комедії “хазяїн” калинович – вчитель гімназії, який мріяв одружитися на соні, й також співчував селянам.