1. Виберіть варіант, який є закінченням визначення.
Точно переданий уривок будь-якого висловлювання чи письмового твору, що наводиться для підтвердження або пояснення своїх думок називається…
A) прямою мовою; Б) непрямою мовою;
B) діалогом; Г) цитатою.
2. Виберіть рядок, де є непряма мова (окремі розділові знаки пропущено).
A) Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена (М. Олійник).
Б) Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут? (В. Сухомлинський).
B) Не кидайте хлібом, він святий! – в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій (М. Рильський).
Г) Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок… (В. Собко).
3. Виберіть рядок, у якому цитату записано неправильно.
A) «Кобзар», за словами Івана Франка, – це: ціла епоха в історії духовного розвитку українського народу.
Б) Максим Рильський писав, що словник – «пишний яр, а не сумне провалля».
B) Поетеса Л. Костенко зверталася до сучасників:
…І якби на те моя воля, Написала б я скрізь курсивами: – Так багато на світі горя, Люди, будьте взаємно красивими!
Г) «Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», – закликав великий поет.
4. Виберіть речення, яке відповідає схемі «П!» – а. (окремі розділові знаки пропущено).
A) Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб даремне (Леся Українка).
Б) На шляху, прощаючись, Люба сказала Ти б колись, Михайлику, і до нас заскочив. Ідеш собі з ковзанки, то й заверни в наш двір (М. Стельмах).
B) Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів І радий, що зрозумів вчасно (Ю. Мушкетик).
Г) Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати (М. Стельмах).
5. Виберіть речення тест контролю українська мова, у якому розділові знаки при прямій мові поставлено правильно.
A) «З щастя та горя скувалася доля» – каже людська поговірка (Панас Мирний).
Б) «Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. – Не одрікаюсь од своїх слів» (М. Коцюбинський).
B) Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка)
Г) «Леоніде, – Адріана відірвала обличчя від долоні – а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?» (Р. Іванчук)
6. Виберіть рядок, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою.
А) Мати нагадала Оленці, щоб не спізнитися на урок.
Б) Бабуся по онука, щоб сходив до аптеки за ліками.
В) Василь сказав батькові, що в новій школі дуже цікаво.
Г) Золота рибка запитала дідуся, чого йому треба.
Завдання
Думки людей на цю тему дуже різняться. Один думає, що краще тихо жити, легко піддаватися труднощам, не шукати зайвих пригод чи проблем, не ризикувати, інший же вважає, що лише рішучість, мужність до провести буття якнайкраще. На мою думку, сміливі люди завжди будуть мати щастя: треба боротися за своє майбутнє, шукати цікавих пригод, знайомитися з новими людьми, тоді життя буде різнобарвним і захопливим.
Яскравим прикладом сміливих вчинків людей є пригодницький роман видатного українського письменника Івана Багряного «Тигролови». У своєму творі автор зображує трагічну долю людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Багряний доводить, що добро завжди переможе зло, головне — бути сміливим!
Коли я читаю роман, мене вражає те, що Григорій Многогрішний, головний герой, має тяжкі випробування, непросту життєву дорогу. Шукаючи будь-який вихід, знесилений, зібравши останні сили, він все ж таки тікає із «залізного дракона». Випробування мали б закінчитися, коли чоловік покинув ешелон смерті, та раптом Многогрішний чує крики людини й намагається йти на до не знаючи, що його чекає... Чоловік знаходить у собі останні сили, кидається на ведмедя з ножем і рятує дівчину. Сміливість, мужність, рішучість заслуговують на щастя!
Григорій вижив, а реабілітуватися йому допомагала родина Сірків. Наталка, дівчина, котру врятував Многогрішний, була звичайною дівчиною, та сильна любов до її рятівника зробило її більш ніжною, жіночною, красивою. Молоді люди покохали одне одного, батьки благословили їх. Наталка вимушена тікати разом з Григорієм. Дівчина не знає, що її чекає, та вона залишає батьків, Батьківщину й прямує з коханим. Батьки змушені відпустити доньку в невідомі місця, адже розуміють, що тепер вона буде щаслива лише з Григорієм. Самі Сірки в 1887 році змушені були тікати й шукати нове місце для життя: «У сміливих щастя завжди є! От хоч би ми. Приїхали сюди... Боже! Яка страшна і дика пуща була! І нудьга смертельна. І лихо скрізь навколо, і злидні, і смерть. Чужа чужина... А бач, оббулися! І дивись — зажили ж як потім! І пущі здолали, і край скорили. І звикли, полюбили. Спочатку ми поселилися в селі, тепер це містечко Києвом зветься. Хати білили, як на Україні. З нас тут за це сміялися, що от, мовляв, скільки лісу, а «хохли» хати з глини ліплять та білять. Колись до революції здорово жили тут наші люди. Тут край працю любить та й винагороджує її щедро. А народ наш роботящий. То й ми жили колись».
Пара кидає виклик долі: Наталка й Григорій дивовижно переходять кордон країни й нарешті опиняються в безпечному місці. Тут вони дають волю своїм почуттям: «Дуріли обоє, опиваючись тим щастям до нестями». Отже, Сірчиха мала рацію: «Сміливі завжди мають щастя». Я впевнена, Григорій та Наталка змогли зберегти своє щире й взаємне кохання. Думаю, що їхнє подальше життя було наповненим радісних моментів
Українка Леся
Аналіз (паспорт) вірша "Хотіла б я піснею стати..." Леся Українка (1899 р.):
Тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі.
Ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя.
Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — поєднання філософської та пейзажної.
Розмір вірша: тристопний амфібрахій
Мотиви — волелюбності та творчості; прагнення творити красу і дарувати всім щастя.
Лірична героїня — людина, яка відчуває гармонію з природою та черпає в ній сили.
Художні засоби — епітети: «ясна хвилина, «ясні зорі», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне», метафори: «вітер розносив луну», «лунали мрії... і щастя», повтори: «ясніші... яснії», «гучніше... гучне», «мої...», «моє...», порівняння: «ясніші, ніж зорі яснії»; «гучніші, ніж море гучне», анафора: «щоб».