1. Укажіть, кого в українській літературі називають «Гомером кіно ХХ ст.»:
А) Н. Бічуя, Б) В. Дрозд , В) О. Довженко, Г) І. Карпенко-Карий.
2. У творі «Ніч перед боєм» описано події
А. Першої світової війни В. Другої світової війни.
Б. Громадянської війни Г. Доби козаччини
3. Який особистий приклад дали діди Платон і Савка капітанові Колодубу й іншим бійцям?
А. Перевернули на переправі човни з ворогом.
Б. Загітували все село йти в партизани.
В. Замінували переправу й не дали ворогові пройти.
Г. Виростили гарних синів
4 . Що означає фразеологізм «горобина ніч» у творі О. Довженка «Ніч перед боєм»?
А) Місячна ніч, В) Дуже темна ніч,
Б) Сильна і тривала нічна гроза, Г) Холодна ніч.
5. Центральною проблемою твору Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є:
А) протистояння брехні і правди;
Б) вибір майбутньої професії;
В) патріотизм та героїзм;
Г) воля людини та можливість здобуття її.
6. Особливостями композиції повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є:
А) введення казкових, фантастичних елементів;
Б) зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у психологію;
В) наявність багатьох відступів, листів, снів;
Г) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи.
7. Кульмінацією у творі Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є:
А) привід хлопця, який назвався Беркутою, до дитячої кімнати міліції;
Б) спізнення Славка на театральну виставу до Лілі;
В) поєдинок на шпагах Юлька та Славка;
Г) суд над Славком.
8. Визначте рядки, у яких зазначено проблеми, порушені в оповіданні В. Дрозда «Білий кінь
Шептало».
А. Втрата внутрішньої свободи, власного Я;
Б. Питання збереження деяких видів тварин;
В. Проблема людини в суспільстві, її знеособлення, питання дійсності та мрії;
Г. Збереження навколишнього середовища.
9 . Основна думка оповідання В. Дрозда «Білий кінь Шептало» —
А. Треба йти до кінця за своєю мрією ;
Б. Для нормального суспільства неприпустиме пристосуванство, втрата людської гідності;
В. Треба знати свій родовід і пишатися предками ;
Г. Не можна знущатися над тваринами.
10. Яка із проблем не порушена у повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»?
А) патріотизм та героїзм, В) добро і зло,
Б) вірність і зрада, Г) кохання і ненависть.
11. У творі «Місце для дракона» описано події
А) доби Середньовіччя, В) часів кріпацтва,
Б) ХХ століття, Г) сьогодення.
12. Дракон із твору «Місце для дракона», який з’явився біля Люботина, не влаштовував
князя, тому що був:
А) надто страшним і сильним, В) одноголовим і маленьким,
Б) іншої віри, Г) добрим, освіченим.
Цікаво, як склалась доля Івана... Повернувся Іван додому, розірвавши контракт з цирком. Проте тяжкі умови життя того часу не дозволяли в повну силу насолоджуватися життям. НКВД зробило конфіскацію нагород, а син Івана згодом був засуджений.
Тяжко жилося Іванові у рідній країні. Проте не забував він про свою справу. Одного чарівного дня він відкрив закарпатську школу, де навчав цирковому та силовому мистецтвам. Я вважаю, що мав він хорошу родину, яка підтримувала його у всіх починаннях. Ось таке життя було в Івана після описаних подій.
Объяснение:
В короткому оповіданні "Білий кінь Шептало" Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження.
Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини — неординарної, особливої... Таку людину часто називають "білою вороною". І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів.
Шептало знає про свою неординарність, він пам'ятає матір, яка працювала в цирку, він пригадує розповіді про своїх предків — норовистих білих коней. Але незважаючи на це знання, білий кінь часом хоче злитися з табуном, аби уникнути гострого Степанового погляду, не впасти в око, уникнути вибору. Одначе це прагнення викликане не бажанням стати частиною колективного цілого. Зовсім навпаки. Шептала гнітить принизлива робота колгоспних коней, йому огидне відчуття пітних тіл табуна, який женуть на водопій навіть не до річки, а до колодязного корита (і цим автор теж підкреслює обмеженість світу, що визначає Шепталове життя). Володимир Дрозд ніби запитує свого персонажа, чи зможе він усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бігти серед спітнілих кінських тіл, останнім пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. І читач незабаром отримує відповідь: білий кінь показує свій норов і втікає в луки. Тут він відчуває себе вільним, як давні його предки — дикі коні. Шептало пасеться, лежить на траві, купається в річці. Змивши з себе сірий бруд, він стає білосніжним і, вражений, стоїть над водою. Власне відображення у воді стає ніби поясненням того, чому конюх дозволив собі ударити білого коня: забруднившись, Шептало став сірим (тобто пересічним, таким, як усі). Усвідомлення своєї неповторності дозволяє Шепталові пробачити Степана і навіть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспної конюшні, білий кінь викачується в багні, щоб на ранок знову стати сірим, але глибоко в свідомості Шептала пульсує думка, що він особливий, і нікому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око.