1. творові в. винниченка «момент» не властива така композиційна особливість, як: а динамічний сюжет; б наявність діалогів; в розповідь від третьої особи; г напруженість у розгортанні подій; д введення у текст пейзажних замальовок.

Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю доросслих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися дітиі підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без дахунад головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїйдолі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставшиписьменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долюпокоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості,зокрема повісті «Климко».
Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховуувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертюдядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко,і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні,вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, щозапасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, наяку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Климмко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Мииколаївни і її дитинчати. Взаємодо характерна риса майже всіхгероїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічнійситуації знаходить сили і можливість до ншій: хлопці допомаагають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком ряятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворогоКлимка і навіть за залишитися жити у неї. Біда зближує, згурртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність оддних і жорстокість та підлість інших.
Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської куліуже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла надорогу сіль».
Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдоюпро благородних людей.Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маєємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.

Люди мусорят,плюют на землю,ломают ветки деревьев.Они совсем не заботятся о нашей планете.Украшать землю,это значит заботиться о ней.Выбрасывать мусор,сажать деревья и экономить чистую воду.Мы должны заботиться о земле как о ребенке.Когда я еду в горы с семьей,я часто вижу пакеты с мусором,бутылки,обертки.Это не правильно.Людям что,сложно донести пакет до мусорки? Сложно донести фантик до урны?
Бывает что иногда ты промахиваешься или роняешь мусор совершенно случайно.Как в этот момент поступаете вы? Я поднимаю то что уронила,и я доношу это до урны,вы тоже? А знаете,некоторые люди это так и оставляют. К чему это может привести? Мы уродуем нашу планету,а надо ее украшать,так украсьте ее.