1. Що купили троє хлопчаків і збиралися спожити, хоча їм завадила міліція?
2. Яких коней малював Юлько Ващук? (2найголовніших означення)
3. З чого видно, що Юлька музикою займатися змушують батьки?
4. Яка гримаса часто на обличчі у Юлька?
5.Як дивиться на безплідну біганину за м’ячем Юлько?
6. Про що мама Юлька?
7. Погляд батька змушує Юлька до…
8. На новому Львові — будинки за татовими проектами, а тато Юлька все одно дуже любить…
9. Лілі перелічувала усі свої таланти: … … … …
10. Чим Лілі образила Славка Беркуту?
11. Яку незвичайну ідею Лілі взялася здійснювати?
12. Коли Лілі почувала себе справжньою Попелюшкою?
Объяснение:
Все життя ми боремося між добром і злом. У більшості випадків перемагає добро, так як його в світі більше.
Від народження ми всі добрі, це з часом накопичуються різні образи, серце замерзає від повсякденного, нелегкого побуту. Але в оточенні добрих людей, ми починаємо відтавати, вчимося протистояти жорстокій реальності. З народження ми пізнаємо, що погано, а що добре. Один ще в дитинстві зрозуміє, що за добро треба платити тим же, а інший все життя проживе і не зрозуміє простої істини. Поняття і прояв доброти кожен розуміє по-різному. Де добро цінується і бережеться, там воно зберігається, накопичується і примножується.
Бути добрим – з розумінням стався до оточуючих, рахуйся і поважай думку інших. У нашому світі це не завжди вдається легко. І часто добрій людині доводиться важко, тому що вона звикла дарувати людям ласку і турботу, а не робити всякі гидоти. З доброю людиною приємно дружити, спілкуватися, вони притягують до себе інших. Не впускайте можливості, щоб зробити що-небудь хороше. Усвідомлення того, що ти зробив комусь добро, вже робить тебе добрішим.
Добра людина не злиться, не вміє ненавидіти людей, намагається у всьому бачити тільки хороше. Допомагає ближнього без будь-якої користі. Не варто звертати увагу, як поводяться інші з тобою, кожен відповідає сам за свої вчинки. Головне, як поступиш ти, в тій чи іншій ситуації.
Доброта нікому не шкодить. У добрих людей багато друзів, до яких вони можуть при потребі звернеться за до .
Будь до людей трішки добрішим
Тобі піднесеться це у стократ.
Світ навколо стане веселішим,
А ти душею станеш враз багач.
Робіть маленькі вчинки: до іть безпорадній бабусі перейти дорогу в галасливому місті, відженіть гавкаючого собаку від малої дитини. Будь-яка зроблена дрібниця для когось – цілий подвиг...
Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.
Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його.
Прагне до збагачення і копач Бонавентура. Цілими днями він тільки й займається тим, що копає землю, сподіваючись знайти скарб. Невідомий теж прагне отримати якомога більше грошей, хитро обдурюючи зажерливих багатіїв. Калитці подобається пропозиція Невідомого щодо придбання фальшивих грошей, він робить висновок: "Єврей — то діло, а Копач — морока!" Хитрий селянин намагається надурити єврея, але шахрай виявився хитрішим, підсунувши Калитці чистий папір.
Карпенко-Карий у своїй комедії яскраво показав нам, наскільки згубним для людей може бути вплив грошей. Він висміяв і засудив пороки суспільного життя й хиби в характерах людей, які полюбляють тільки гроші й заради них готові піти на будь-який злочин.