1.РУСИФІКОВАНЕ мовлення копача бонавентура зумовне ти,що він
а.багато читав
б.хотів бути чиновником
в.служив у російській школі
г.вчився у церковному -парафіяльний школі
2.Щоб поставити Романа до дочки Пузиря ,проводом до візиту стало
а.оглядати троянди
б.гратив карти
в.ремонтувати порося
г.купувати порося
3.Калитка викопує землі у ?
4.до ченів родин Калитка ставиться ,як до...
5.Назвіть ознаки комедії..
6.Копач піднімає родину і робітників до праці..
7.заручин мотрі і романа святкують,щоб?
8.другорядні герої сто тисяч
9.калитка порівнює колір цінних паперів із кольором
а.рясту
б.болота
в.молодого листя
г.березових бруньок

все из текста "сто тисяч оочень

Рік написання – точна дата не вказана. Вважається, що пісня написана приблизно у 40-60 рр. 17 століття (в період визвольних змагань під приводом Богдана Хмельницького)

Тема “Ой Морозе, Морозенку”: зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар.

Ідея “Ой Морозе, Морозенку”: уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.

Основна думка “Ой Морозе, Морозенку”: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

Жанр “Ой Морозе, Морозенку”: історична пісня.

Художні засоби “Ой Морозе, Морозенку”

Художні засоби твору підпорядковані його ідейному змісту:

Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ».

Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко… сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита».

Гіпербола: «татар велика сила», з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну.

Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!»

пестливі слова – козаченьки, казаченьків.

Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила».

Постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.

Композиція “Ой Морозе, Морозенку”

Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.

Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.

Зав’язка: бій з ворогом.

Кульмінація: полон та катування героя.

Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

В інших варіантах цієї пісні Морозенко — преславний козак, який «на три милі кругом себе кладе ворожого трупу», у бою за ним «тече кривавая річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.

Характеристика образу Морозенка “Ой Морозе, Морозенку”

Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.

Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність у боях з ворогом.

Хар-ка :

Грицько  

За принципом контрасту виписано образ Грицька. Зазнавши багато горя змалку (його батьки померли від холери, коли він був ще зовсім малою дитиною) , Грицько, дійшовши літ, подався на заробітки. Важко працював два роки, але повернувся в село, купив землю, хату, завів господарство і почав думати про весілля. Шукав собі дівчини багатої та вродливої, а покохавши, одружився на сусідній наймичці, такій само сироті, як і він. Грицько, як і Чіпка, з дитячих років бачив і кривду, і несправедливість, але він ніколи не намагався чинити опір, бунтувати. Палкі Чіпчині слова не зачіпили його серце, але зародили тугу в чутливій до людського горя Христиній душі.