1. розкажіть цікаві факти з біографії олекси ст
женка.
4. складіть план до оповідання «скарб».
лким вам уявляється головний герой: смішним чи поважним? чому
які саме риси роблять його таким?
пишіть деталі українського побуту та звичаїв, змальовані автором в
оповіданні.
д. пого, на думку автора оповідання, люди можуть називати щасливим?
аналізуємо
• складіть цитатний план характеристики образу павлуся.
2. як ви розумієте мораль оповідання?
3. як характеризують павлуся інші герої? спробуйте переказати сюжет
твору від імені будь-кого з персонажів (павлусевих батьків, парубків-од-
носельців, наймички чи наймита, дружини павлуся).
4. икі засоби гумористичної характеристики героя використовує автор?
5. чи про єдиний знайдений парубками скарб ідеться у творі олекси
стороженка?
зору.
взага
що даєт
скорист
бездум
задовол
відкри"
щаст
як га
як у
ai
почи
адже
прис
знає
набі
ня
каз
дискутуємо
1. визначіть і прокоментуйте: у чому полягає повчальний характер опо-
відання «скарб»?
2. як ви розумієте сам образ скарбу? він алегоричний чи простий? аргу-
ментуйте свою думку, скориставшись міркуваннями автора.
3. чи вважаєте ви павлуся щасливим? поясніть, чим ви керувались, від-
пові на це питання.
4. чи хотіли б ви бути схожим на павлуся? чим саме? поясніть як по-
зитивну, так і негативну відповідь.
5. як ви вважаєте, чи мало павлусеве життя сенс? чому? спробуйте ар-
гументувати свою точку зору.​

Ілля Муромець — перший давньоруський богатир, подвиги якого захоплюють уяву, Пам’ятаю його на знаменитій картині Васнецова «Богатирська застава». Ось він, на могутньому коні, який аж присідає під важкою постаттю лицаря оборонця. На голові його — шолом, він у лицарських обладунках. Поруч з ним його друзі, теж лицарі — Добриня Микитич та Альоша Попович. Зрозуміло, що за їхніми спинами — вся рідна земля, весь християнський світ. Ілля народився в селі Карачарові, звідти пішов служити до князя Володимира. Билина розповідає про те, що Ілля йде служити не з примусу, а зі своєї волі — постояти за Руську землю, за церкви Божі, за віру християнську.

Іще навіть не доїхавши до Києва, не ставши на службу до князя, дорогою зустрічається Ілля зі страшним розбійником, смертельного голосу та свисту якого не можуть витримати ні людина, ні звір. Великі дуби та малі трави — і ті хиляться від його посвисту. Але на те Ілля й руський богатир, сама мати-земля дарує йому свою силу. Тому Ілля зміг полонити Солов’я та привезти його до Києва. Цікаво, що коли князь Володимир із дружиною не повірили Іллі, який страшний Соловей-розбійник, стали насміхатися з нього, Ілля показав їм силу цього ворога. Від його посвисту навіть маківки церков похилилися.

Ілля мав «стояти» на заставі, берегти рубежі Русі. Коли перед заставою з’явився син Іллі, Сокольник, проти нього по черзі виступають усі лицарі — Альоша, Добриня, Ілля. Сокольник став ворогом, він загрожує Руській державі і церкві, погрожуючи: «Київ-град у полон візьму, Божі церкви вогнем спалю». Він хоче полонити самого князя Володимира, одружитися з княгинею. Ілля не хоче вбивати сина, тому, перемігши його, «братається» із ним.

Пісня — душа народу. Більш влучного визначення годі й шукати. Це аксіома, яка не потребує доведення.

Кожен народ, як і кожна людина, має душу. Саме вона вирізняє один народ з-поміж інших. Лише вона здатна втримати від хибного кроку, захистити від чу­жого свавілля, розрадити у години скорботи та смутку, дарувати радість та сміх у щасливі дні.

Душа — це менталітет, народна свідомість.

Усі ці переживання виливалися у народних піснях. Слухаєш ці пісні — і ніби поринаєш у глибини історії свого народу. Ближче пізнаєш своїх пращурів, пи­шаєшся їхньою мужністю та звитягою, захоплюєшся їхнім почуттям гумору і відчуваєш невимовну радість від того, що ти є частинкою цього великого україн­ського роду.

Народна приказка говорить: «Казка — брехня, а пісня — правда». Сумніва­тися у мудрості народній, перевіреній століттями, не доводиться