1.Продовж думку :"На могилу дядька поставили його..." 2.Чому хлопець залишився без житла? 3.Що поїли італійці прийшовши на станцію? 4.Яке дерево мріяв посадити хлопець на могилі дядька? ВСЕ ЦЕ ЗА ПОВІСТЮ "Климко"
Кожна людина бачить свій світ по різному. Одні бачать його сірим та жорстоким, а інші вірять в добро та любов. Ті які бачать його поганим, жорстоким та сірим--- це люди які живуть розумом кожного дня вони думають що купити поїсти або що мені завтра вдягти, людина піклуеться лише про себе. А ті які живуть вірою що завтра наш світ стане кращим піклуються не за себе а за інших можемо сказати що --- це ті які живуть серцем. У творі Дон Кіхот ми можемо впевнено казати що це людина яка живет серцем і тільки серцем, вона баче не реальний світ, а казковий який іншим здаеться божевільним. Можливо інколи поеднувати жити і серцем і розумом але це буде дуже складно тому як краще жити серцем або розумом вирішувати вам!
Тема «Приходять предки»: згадування предків, які, виборюючи волю, страждали, терпіли поневіряння, знущання. Ідея «Приходять предки»: висловлення почуття пошани, подяки до тих, хто творив історію, захищав рідний край, відстоював його інтереси. Основна думка «Приходять предки»: а) сучасне покоління повинно шанувати тих, завдяки кому на теперішній час має щасливе і вільне життя; б) Чи ти не став розщепленим, як атом… Ярижкою, нікчемним, псом на влові?» Жанр «Приходять предки»: громадянська поезія. Художні засоби «Приходять предки» Метафора: «приходять предки». Епітети: «предки добрі і нехитрі». Антитези: «не руки — а… віти»; «не очі — а… орбіти». Порівняння: «не став розщепленим, як атом». Звертання: «Дитино наша…» Риторичне запитання: «Ярижкою нікчемним, псом на влові?» Риторичний оклик: «Дитино наша, ягодо з любові!..»
