1. прийменник ужито в реченні
А Нічка тиха і темна була
Б вітер сумно зітхав у саду
В ох, яка мене туга взяла!
Г серце гострим ножем пройняла...
Д та недовго навтішалась конвалія біла, - і їй рука чоловіча віку вкоротила
2. укажіть речення, у якому прийменник служить для керування місцевим відмінком
А що ти мені говориш, любко мила? Се наче грім з ясного неба впав?
Б Твоя душа за мною не жалкує, а тільки серце вражане сумує
В мені сю ніч приснився ясний місяць, високе небо, вільний винокол
Г в той час була для мене скрізь весна, вона була і в серці, і в природі
Д пролітали мрії, а спогади з надіями сплітались в одни вінок
3. Позначте речення, у якому прийменник служить для керування знахідним відмінком
А ти співав, я мовчазна сиділа, пісня в серці у мене бриніла...
Б знов мене колишуть мрії, сни про щастя навівають
В то була ніч чарівниця, покривалом спокійним, широким вона над селом
Г прокидалась край неба зірниця...
Д ще до нього віла промовляє, ще востаннє закликає Богом...
4. укажіть рядок, у якому всі прийменники слід писати разом
А з/поміж, по/під, про/між, за/ради
Б по/між, у/напрямку, по/над, по/за
В за/в/дяки, з/по/серед, слідом/за
Г за/для, по/між, по/через, в/наслідок
Д по/серед, по/при, з/перед, по/біля
5. установіть відповідність між прийменниками та відмінками, для вираження яких служать ці прийменники
1 над, під, перед, поза А родовий, знахідний, місцевий
2 без, біля, до, з-за Б родовий
3 назустріч, навздогін В знахідний, місцевий
4 на, об, о, по Г давальний
Д знахідний, орудний
6. складіть три речення з різними прийменниками, які служать для керування місцевим відмінком іменників
7. відредагуйте речення
1) при дослідженні цього питання вони забули найголовніше
2) гра переноситься із-за погодних обставин
3) він по похоженню - українець
4)хлопець пішов у магазин за хлібом
5) неподалік зупинився автобус по заказу
6) на протязі тижня довелося змінювати плани

Відповідь:

11. Ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків (двох чотиривіршів та двох тривіршів)

б) сонет

Пояснення:

Дмитро Павличко

ЛЬВІВСЬКІ СОНЕТИ

Не бійсь нічого, доки я з тобою,

Іди і правду людям говори!

Не жди ніколи слушної пори —

Твоя мовчанка може стать ганьбою!

Усе, що я тобі даю, бери

І певен будь — твій дух не вб'ють злобою,

Мене ніхто не пом'янув клятьбою,

Хоч я водила в тюрми й на костри.

Лиш забували боягузи кволі,

Що в сто раз гірший від вогню мій гнів,

Що мій проклін — страшніший від неволі.

Я — мати всіх, що згибли за свободу,

Я маю тисячі живих синів,

Я єсть Любов до рідного народу.

Кожен з нас має особисті уявлення про цінності в житті людини. Дехто живе згідно з тими заповідями, що записані ще у Біблії, але сучасне життя інколи і таких людей змушує нехтувати біблійними заповітами, а дехто і зовсім про них не має гадки. Але з будь яких обставин тільки від нас залежить , як складеться наше подальше життя і яке місце буде зайнято нами у суспільстві. Чи стане воно подібно бур’яну, який заважає рости іншим рослинам та лише засмічує подвір’я, чи буде воно схожим на прекрасну квітку, найкращу прикрасу двору. Чи залишимося ми прикуті до землі, не в змозі навіть на трішечки від неї відірватися, щоб у повній мірі осягнути її велич, чи в нас виростуть крила і ми наче птахи, піднімемося над усім світом, щоб з висоти пташиного польоту милуватися невимовною красою нашої землі, неосяжністю нашого життя. Наприклад, видатному письменнику нашої сучасності Б. Олійнику, на мій погляд, вдалося піднятися над землею і дуже багато розгледіти. Побачив він не тільки простори нашої батьківщини, але й добре розгледів людей, що її населяють. Вважаю, що йому сподобалося не все. Бо є ще багато таких представників нашого суспільства, яких і людьми складно назвати. Вони геть забули про людяність, про душевне тепло, любов до ближнього і милосердя. Такі люди намагаються будувати своє життя за якимись незрозумілими цивілізованому суспільству принципами, відкинувши поняття совісті та честі. Вони не намагаються навіть на мить замислитися над злободенними питаннями та ніколи не ламають голову над своїми вчинками. Вкрасти – і якщо ти не попався – це добре, нагримати на когось без усякого поводу – ще краще. Таких людей бояться діти, їх не люблять дорослі, та й тварини їх обминають десятою дорогою. Для таких нелюдів немає нічого святого, навіть вбити вони можуть лише за те, що хтось їм попався під гарячу руку. Але як це не дивно, вони щиро вважають, що живуть правильно, що існують за істинно вірними принципами, і не мають ніякого бажання розкрити очі, зупинитися хоча б на мить та подивитися на своє життя очами сторонніх людей. Саме такі люди мають лише фальшиві цінності, які заважають нормально жити не тільки їм самим, але й тим, хто знаходиться поряд з цими людьми.
Ти таке вчинив,
Що і статті у кодексі немає ..,
Ти ж найсвятіше – небо – дядьку, вбив,
А це вже вище від людського суду.
Не менш важливе, ніж моральні принципи, у житті любої людини є здоров’я. Дехто вважає, що головне у житті людини – це матеріальний достаток та багатство, влада та змога вирішувати людські судьби, але він дуже помиляється, бо це фальшиві цінності. Бо коли в тебе немає здоров’я, то його не купиш ні за які гроші, а коли ти помираєш, то ніяка влада над людьми не зможе подовжити твоє життя. І навіть коли ти найбагатша у світі людина, але в твоєму житті немає вірних друзів, які б були здатні за першим покликом прийти тобі на до навряд чи ти станеш щасливою людиною. Тому, на мій погляд, істинними цінностями у нашому житті є особисте здоров’я та добробут рідних, добрі взаємовідносини з людьми, друзі та справа, якою займаєшся з задоволенням.