1. Остап збирається втекти за
А) Дон; Б)Дунай; В)Дніпро; Г)Дністер.
2. Поневолений український народ у творі «Дорогою ціною» порівняно з
А)волом; Б)туром; В)конем; Г)биком.
3. Сюжет повісті «Дорогою ціною» розгортається у такій послідовності
А)Соломія шукає вихід – думки Остапа про смерть – переможний поєдинок із вовком – поранення Остапа.
Б) Поранення Остапа - Соломія шукає вихід - думки Остапа про смерть – переможний поєдинок із вовком.
В) Думки Остапа про смерть - Соломія шукає вихід - поранення Остапа - переможний поєдинок із вовком.
Г) Поранення Остапа - Соломія шукає вихід - переможний поєдинок із вовком - думки Остапа про смерть.
4. Моральний урок дідів з оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм» для молодих бійців полягав у тому, що
А)вони попалили всі човни і зірвали ворогові переправу;
Б)вони перевернули човни і загинули разом із ворогами;
В)зробили засідку і побили багато ворогів;
Г)мужньо витримали знущання ворогів і не видали партизанів.
5.Кого діди Платон і Савка ставили у приклад бійцям, які відступали
А)Кармалюка; Б)Гонту, Залізняка; В)своїх синів; Г)самих себе.
6. «Природною стихією» О.Довженка було
А)малярство; Б)кіномистецтво; В)музичне мистецтво; Г)вчителювання.
7.Кульмінацією твору Н.Бічуї «Шпага Славка Беркути» є
А)поєдинок на шпагах Славка та Юлька; Б)суд над Славком; В)поява хлопця, який назвався Беркутою, у дитячій кімнаті міліції; Г)спізнення Славка на театральну виставу до Лілі.
8.У невинуватість Славка вірили
А)тренер, Лілі; Б)Стефко та Юлько; В)класний керівник і директор школи; Г)інспектор дитячої кімнати міліції, Надія Григорівна.
9. Події повісті «Шпага Славка Беркути» відбуваються у
А)Києві; Б)Львові; В)Харкові; Г)Чернігові.
10.Хто з учителів підтримував Славка Беркуту і став на його захист
А)вчитель географії; Б)вчитель історії; В)вчитель хімії; Г)вчитель біології.
11.Куди віднесли сороку з перебитим крилом?
А)додому; Б)до сусіда; В)до вчительки Надії Григорівни; Г)до вчителя географії.
12.Хто з однокласників вирішив помститися Славкові?
А)Стефко Вус; Б)Лілі Теслюк; В)Юлько Ващук; Г)Василь Лопух.
13.Установіть відповідність:
1.Славко Беркута
2.Стефко Вус
3. Юлько Ващук
4.Лілі Теслюк.
А)рятує сороку з переламаним крилом;
Б)страждає через недовіру однокласників;
В)вірить у невинність Беркути;
Г)в міліції називає чуже прізвище замість свого;
Д)не боїться пити вино на вулиці.
14.Яку науку намагався передати солдатам дід Платон, коли перевозив їх?
15.Встановіть послідовність подій повісті «Шпага Славка Беркути»
А) каяття Юлька; Б) поранення Юлька Ващука; В) сорока з перебитим крилом; Г)суд над Славком; Д) історія з пляшкою;.
16. Напишіть твір-мініатюру на одну із тем
А)Втеча Остапа і Соломії як протест проти насильства над людиною.
Б)Дід Платон і дід Савка – справжні патріоти і захисники рідної землі.
В) «Шпага Славка Беркути» - повість про проблеми підлітків, їхні дружбу і зрадництво.
Ілля Муромець - головний російський богатир.
Ілля Муромець - селянський син. Тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. Перехожі старці зцілили Іллю і наділили його богатирською силою. З тих пір став Муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. Саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.
2. Опис першого подвигу Іллі Муромця в билині «Ілля Муромець і Соловей-розбійник».
Після свого зцілення Ілля Муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний Київ-град. По дорозі він розбиває «силушку велику» під Черніговом, бере в полон Солов'я-розбійника, привозить його в Київ до славного Володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту Солов'я богатир відвіз «Солов'я в чисте поле і зрубав він Солов'ю буйну голову».
3. Безстрашність і богатирська сила Іллі Муромця.
Ілля Муромець один здолав «величезну силу велику» під славним Черніговом-градом. Не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». Ілля безстрашно вступає в єдиноборство з Солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний Київ-град.
4. Безкорисливість Іллі Муромця.
Ілля Муромець не прагне до почестей. Після перемоги над великою силою у місті Чернігові мужики чернігівські звали Іллю бути в Чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.
5. Почуття власної гідності.
Приїхавши в стольний Київ-град до князя Володимира, Ілля Муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання Володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.