1. Назвіть твір, у якому героїня проголошує думку: «Хочу жити, аж життя не
зломить»:
А О. Теліга «Радість»;
Б А. Малишко «Вчителька»;
В О. Теліга «Пломінний день»;;
Г А. Малишко «Пісня про рушник»;
Д О.Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили».
2. «В людині лежить невідгадана сила», - так уважає:
А Фікса ( О.Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили»);
Б ліричний герой ( О. Теліга «Сучасникам»);
В Вітрогон – хлопчина (О. Теліга «Радість»);
Г Мати (А. Малишко «Пісня про рушник»);
Д ліричний герой О.Ольжич «Захочеш – і будеш»;
3. Укажіть героя, який був гордістю Боварії, ним пишалася Німеччина (О.Гаврош
«Неймовірні пригоди Івана Сили»):
А Міха Голий; В Пандорський;
Б Бієр-Мієр; Г Джебсон.
Середній рівень
Укажіть одну, дві й більше правильних відповідей.
4 Укажіть з наведених позицій ті, про які згадує ліричний герой твору А. Малишка
«Чому, сказати, й сам не знаю»:
А ворота батьківського подвір'я; В дощова або сніжна погода;
Б круглі соняхи на городі; Г сінокіс неподалік від річки .
5 Укажіть художні засоби, які використані в поезії О.Теліги « Сучасникам»:
А риторичні питання; В звертання;
Б метафори; Г анафора.
6 Хто з героїв твору за професією був поліцейським ( О.Гаврош «Неймовірні пригоди
Івана Сили»);
А Піня; В Бенцик;
Б Фікса; Г Миколайчик.
Достатній рівень
Установіть відповідність.
7 Між твором і образом, який фігурує в цьому творі.
1. О. Теліга « Сучасникам» А Дощ
2. А. Малишко «Вчителька» Б Чемпіон
3. О. Ольжич «Господь багатий В Зоре світова
нас благословив» Г Доля
4 О. Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Д Душа
Сили»
Повість М. Коцюбинського "Дорогою ціною" присвячена життю українського народу на початку XIX ст. У повісті відтворено долю молодих людей, яка була досить типовою для того часу. Опинившись в неволі, трудове селянство, "як дикий тур, загнаний, знесилений", не бажало, одначе, скоритися з панським ярмом на шиї. Багато з них бігло з-під кріпацтва у вільні краї, зокрема за Дунай, де після зруйнування Запорозької Січі 1775 року було засновано Задунайську Січ. Але й там не було волі і спокою, бо панство ловило втікачів і, якщо не засилало до Сибіру, то "одсилало в кайданах назад, знов у неволю, на панщину". І невідомо, що було краще: загинути чи залишатися жити у знущанні.
На мою думку, із цієї історії можна почерпнути багато мудрості. По–перше, відчайдушна спроба втечі Остапа й Соломії демонструє нам усю нескореність та волелюбність українського народу. Як і безліч селян в 30х роках 19 століття, вони не побоялися покинути рідний дім, аби віднайти свободу. Ні небезпеки, ні смертельні загрози, ні труднощі не змогли зупинити невпинний потік сподівань на вільне життя. Закохані чудово знали, якою може бути плата за їхню мрію, проте, не вагаючись, кинулися до волі. Їхня справжня віра й жертовність заради одне одного насправді вражає. Врешті за свободу їм таки довелося сплатити найвищу плату — життя. Соломія, намагаючись визволити Остапа, втонула в Дунаї, а парубок залишився вбитим морально й фізично, бо втратив кохану.
Объяснение: