1. Назвіть твір, у якому героїня проголошує думку: «Хочу жити, аж життя не
зломить»:
А О. Теліга «Радість»;
Б А. Малишко «Вчителька»;
В О. Теліга «Пломінний день»;;
Г А. Малишко «Пісня про рушник»;
Д О.Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили».
2. «В людині лежить невідгадана сила», - так уважає:
А Фікса ( О.Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили»);
Б ліричний герой ( О. Теліга «Сучасникам»);
В Вітрогон – хлопчина (О. Теліга «Радість»);
Г Мати (А. Малишко «Пісня про рушник»);
Д ліричний герой О.Ольжич «Захочеш – і будеш»;
3. Укажіть героя, який був гордістю Боварії, ним пишалася Німеччина (О.Гаврош
«Неймовірні пригоди Івана Сили»):
А Міха Голий; В Пандорський;
Б Бієр-Мієр; Г Джебсон.
Середній рівень
Укажіть одну, дві й більше правильних відповідей.
4 Укажіть з наведених позицій ті, про які згадує ліричний герой твору А. Малишка
«Чому, сказати, й сам не знаю»:
А ворота батьківського подвір'я; В дощова або сніжна погода;
Б круглі соняхи на городі; Г сінокіс неподалік від річки .
5 Укажіть художні засоби, які використані в поезії О.Теліги « Сучасникам»:
А риторичні питання; В звертання;
Б метафори; Г анафора.
6 Хто з героїв твору за професією був поліцейським ( О.Гаврош «Неймовірні пригоди
Івана Сили»);
А Піня; В Бенцик;
Б Фікса; Г Миколайчик.
Достатній рівень
Установіть відповідність.
7 Між твором і образом, який фігурує в цьому творі.
1. О. Теліга « Сучасникам» А Дощ
2. А. Малишко «Вчителька» Б Чемпіон
3. О. Ольжич «Господь багатий В Зоре світова
нас благословив» Г Доля
4 О. Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Д Душа
Сили»

Відповідь:

Пояснення:

Образ Климка

(Григір Тютюнник "Климко")

Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м'яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх. Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя.

А як щодо асоціацій на поняття "війна" та "злидні"? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. Питання про завтрашній день, взагалі про життя, невпевненість у всьому. Турботи, незгоди, муки, плач, ридання...

Війна і мир. Світло та темрява. Після довгого часу, проведеного у світлі, у несподіваній темряві ми не побачимо нічого, крім густого мороку. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху? Страшних подій, які відбулись і які ще стануться. Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не відбудувати і не повернути.

У оповіданні "Климко" Григора Тютюнника відтворена гра долі хлопчака. Доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. Маленька людина потрапляє у вир подій — смерті та мук. Він захоплює її, захлестує невеликий, але затишний човен існування. Ще раніше Климко втратив батьків, але не був самотнім: дядько, шкільні друзі, сусіди — усі опікувались ним. І він допомагав дядькові, був надійним товаришем, більше слухав, аніж говорив, але до нього тягнулись інші діти. Мріяв носити такого ж картуза з молоточками і вриватися у ніч на потязі, як дядько. Нетерпляче чекав, коли той повернеться увечері з гостинцем. Нехай не таке багате, але все ж міцне щастя, — та сильна хвиля збила його, зім'яла, здавила жужмом.

ВАМ ЗАЛИШИЛОСЬ ВИБРАТИ НАЙГОЛОВНІШЕ

Червоною ниткою у творі проходить ідея про роль польської шляхти українського походження та закони суспільства, через які двоє закоханих людей не змогли бути разом. Головні персонажі повісті ─ графиня та лікар Михайло. Саме вони через увесь твір (усе життя) пронесли любов і зберегли тепло у душах. Ідейним лейтмотивом повісті, за словами Л. Білецького, є туга за ідеалом морального казкового світу, за любовʾю до ближнього, за вірою в гармонійне співжиття всіх верств українського суспільства і національних груп у їх найгуманніших взаєминах.

Назва повісті «Під тихий вечір» символізує «останній вечір, яким закінчується повість, з одного погляду, ─ Різдвяний, тобто "Тихий", "Святий Вечір"», з іншого її пояснюють ті життєві ситуації, які пережили герої, що «лише під тихий вечір, сповнені набутого життєвого досвіду, пройшовши калиновим мостом до поважного віку, зберігши в душі колишні глибокі й щирі почуття, знаходять спільну мову».

Повість-казка має щасливий кінець, який супроводжується приємними клопотами приготування до Різдва і святкуванням у колі родини.