1. На думку пана писаря, щоб викликати дощ, необхідно... (Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»)
А Молитися Богу.
Б Знайти земляну жабу.
В Звернутися до відьом.
Г Дати милостиню жебракам.

2. Весільний обряд, який згадується у творі.(Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»)
А Перезва.
Б Сватання.
В Плетіння вінка.
Г За До поетів-романтиків НЕ належить…
А) Г. Сковорода;
Б) Є. Гребінка;
В) М. Петренко;
Г) П. Гулак-Артемовський.

Відповідь:

Химера - це дивне і таємниче створіння, яке живе в лісовому озері. Так розказав хлопцям Василь Трош. Друзі повірили Василю і дуже хотіли  хоча б побачити це таємниче створіння, яке ще нікому невідоме і яке ніхто не бачив. Вони і не здогадувалися, що Василь з них покепкував і всіляко розпалював у них цікавість до розгадування цієї таємниці .      

Пояснення:

за академічним тлумачним словником  слово ХИМЕ́РА має тлумачень дуже багато, у тому числі :

У давньогрецькій міфології — страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я;

або перен. Що-небудь своєрідне, дивне, оригінальне.

У 1887 р. І. Франко видав збірку «З вершин і низин». Збірка містить 7 розділів, замість прологу її відкриває програмний вірш «Гімн». Автор створив високохудожній образ «вічного революціонера», що символізує вічний дух неспокою та прагнення свободи, рух уперед, до нового щасливого життя.

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю…

Ідея незламності бажання й пошуків волі і правди, невпинного зростання визвольного руху в рядках вірша підсилена анафорою «ні». Франко глибоко був переконаний, що реакційні сили неспроможні спинити революційного народу, який прагне знищити будь-яку експлуатацію і перебудувати світ на основі соціальної справедливості:

Ні попівські тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Тематичною новизною твору стає психологічний та патріотичний драматизм, пафосна напруженість, які вдало поєднуються з логікою, строгістю думок. Саме таке поєднання здається найбільш вдалим для проголошення нових задач, нових демократичних ідей.

Велику роль надавав поет агітаторському слову — рушійній силі в зростанні самоусвідомлення українців як нації. І цей дужий рух передається у вірші низкою дієслів руху — рве, розповився, простується, спішить.

Завершується твір пафосним розгорнутим риторичним запитанням, яке й містить відповідь, сповнену віри й оптимізму. Світлі часи, день свободи неодмінно прийде на Україну.

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

«Гімн» є кращим зразком політичної лірики, пройнятою мотивами мужності й визвольної боротьби.

Головний герой лірики І. Франка — незламний борець – вічний революціонер. Слово революціонер у цьому вірші вжите автором вперше в українській літературі.