1.ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ «ТАК – НІ» (У ЗОШИТІ)

1). ІВАН БУВ УПЕРТИЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ.

2). ІВАН З ДИТИНСТВА ЗАЙМАВСЯ СПОРТОМ.

3). ДОКТОР БРЯКУС НАМАГАВСЯ РОЗВИВАТИ У ХЛОПЦЯ ТІЛЬКИ М’ЯЗИ.

4). ІВАНА ЗА СИЛУ НАЗИВАЛИ ВЕДМЕДЕМ.

5). ІВАН СИЛА ПЕРЕМІГ МАГДЕБУРУ І СТАВ ЧЕМПІОНОМ РЕСПУБЛІКИ.

6). ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ІВАН БІЛЬШЕ НЕ ПРАЦЮВАВ ВАНТАЖНИКОМ.

7.) АВТОМОБІЛЬНА АВАРІЯ, В ЯКІЙ ЗАГИНУВ ДОКТОР БРЯКУС, СТАЛАСЯ З ВИНИ ІВАНА

8.) ДОКТОР БРЯКУС ВВАЖАВ, ЩО ІВАН СИЛА - ЦЕ ЙОГО ГОЛОВНИЙ ШАНС У ЖИТТІ.

9.) АГЕНТА ФІКСУ ЗА РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНУ З АВАРІЄЮ ПІДВИЩИЛИ ПО СЛУЖБІ.

10). МАДАМ БУХЕНБАХ ЗАПРОПОНУВАЛА ІВАНОВІ СИЛІ ВИГІДНИЙ КОНТРАКТ: ВІН ПРАЦЮЄТЕ У НЕЇ РІК, ЗА ЩО ОТРИМАЄ 50 ТИСЯЧ.

11). ПЕРШОЮ У ЦИРКУ ІВАНА ПРИВІТАЛА АКРОБАТКА РЕНАТА.

12.) МАДАМ БУХЕНБАХ НАКАЗАЛА СИЛІ БОРОТИСЯ З ГЛЯДАЧАМИ.

​

«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий»,  «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!

Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Мета вчителя української літератури : вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них епітети, порівняння метафори; виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції.
Мета вчителя історії : розширити знання учнів про історичну постать Т. Шевченка; поглибити знання учнів про українське село ХІХ ст.; формувати вміння виділяти головне, розвивати діалогічне мовлення, розширити кругозір; виховувати толерантність, патріотизм.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, “Кобзар” Шевченка, портрет митця, учнівські ілюстрації до поезії, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка “Селянська родина”, виставка книг Шевченка і про Шевченка, пісня «Садок вишневий коло хати», презентації : «Садок вишневий коло хати», «Кирило-Мефодіївське братство»
Учні повинні знати: ідейний зміст поезії «Садок вишневий коло хати», особливості виразного читання пейзажних віршів.
Учні повинні вміти: виразно читати поезію; досліджувати в ній образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки.