1. Хто з вивчених письменників народився в селі Лазірках на Полтавщині? а) Володимир Підпалий;
б) Володимир Сосюра;
в) Василь Голобородько;
г) Леся Українка.
2. Хто з вивчених письменників є автором поезії «Наша мова»?
а) Тарас Шевченко;
б) Василь Голобородько;
в) Володимир Підпалий;
г) Володимир Сосюра.
3. До якого різновиду лірики належить поезія Володимира Сосюри «Осінь»?
а) до інтимної;
б) до пейзажної;
в) до патріотичної;
г) до громадянської.
4. Хто з поетів у своєму вірші «Любіть Україну» стверджував «Всім серцем любіть Україну свою, – І вічні ми будемо з нею»?
а) Василь Голобородько;
б) Володимир Підпалий;
в) Володимир Сосюра
г) Іван Франко.
5. Етюд – це…
6. Ліричний герой якого з віршів Василя Голобородька закликає «Співаймо пісні про кохання…»?
а) «…Бачиш: між трав зелених…»;
б) «Теплі слова»;
в) «Зимовий етюд»;
г) «Матері».
Завдання з вибором трьох правильних відповідей.
7. Позначте рядки, у яких записані назви віршів Володимира Підпалого:
а) «Наша мова»;
б) «Матері»;
в) «Зимовий етюд»;
г) «Васильки»;
ґ) «Солов’їні далі»;
д) «…Бачиш: між трав зелених…».
8. Позначте рядки з поезії Володимира Сосюри «Васильки»:
а) «Одсіяють роки, мов хмарки над нами…»;
б) «По садах пустинних їде гордовито…»;
в) «В’яне все навколо, де пройдуть копита…»;
г) «Так же буде поле, як тепер, синіти…»;
ґ) «Скрізь якась покора в тишині розлита…»;
д) «…і ось так же в полі будуть двоє йти…».
9. Позначте рядки, які описують, у чому виявляється образ України в поезії Володимира Сосюри «Любіть Україну».
а) у повстанській пісні;
б) у квітці й пташині;
в) у книгах письменників;
г) у хмарах пурпурових;
ґ) у наукових працях;
д) у хвилях Дніпра.
Завдання на встановлення відповідності.
10. Установіть відповідність між художніми засобами, стилістичними прийомами й прикладами:
а) «Вечір, мов казка, над Україною…»;
б) «…уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі…»;
в) «В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання».
1. Епітет.
2. Порівняння.
3. Анафора.
11.ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка зошита (100-150 слів).Прокоментуйте рядки з вірша
…Бачиш:
між трав зелених,
як грудочки,
пташата…
Станьмо ось тут навшпиньки
спокій їх берегти.
...
Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський
Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.