1. Характеристика Ренесансу, або Відродження, формування нового світогляду; особливості українського Ренесансу. 2.Діяльність православних братств.Петро Могила ,Києво -Могилянський колегіум(ви повинні знати ,хто із відомих людей навчався тут(запишіть у зошит)
3Роль Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури.
4Перші друковані книги в Україні («Буквар» (157, «Апостол» (1574), Острозька Біблія (1581)).
5Видатні українці епохи Ренесансу(не виписувати і не завчати).
6Іван Вишенський — мислитель, богослов, полеміст(представник бароко)
7Бароко — панівний стиль у культурі та літературі ХVII–ХVIII ст.Записати і знати 2-3 ознаки
Аналіз вірша «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича (тема, головна думка, художні засоби, рими)
ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ
І вірити, і прагнуть — не вотще1.
Безсмертне — і величне, і ясне-бо.
Ось лине хмара з літеплим2 дощем,
І розверзається врочисте небо.
Господь багатий нас благословив
Дарами, що нікому не одняти:
Любов і творчість, туга і порив,
Одвага і вогонь самопосвяти.
Солодких грон і променистих вин —
Доволі на столах Його веселих.
Іди ж сміливо і бери один,
Твойому серцю найхмельніший келих.
1 Вотще (заст.) – даремно, марно
2 Лі́теплий – трохи теплий
Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)
Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична) лірика
Жанр: вірш (1933)
Художні засоби
Епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»
Персоніфікація: столах веселих
Метафора: «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти», «твойому серцю найхмельніший келих»
Архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».
Повтори (що надають врочистості): «і вірити, і прагнуть», «і величне, і ясне-бо»
Кількість строф: три
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний ямб (двоскладова стопа з наголосом на другому складі U_)
Ось |ли |не | хма| ра |з лі |те |плим| до |щем,
І | ро |звер | за | є |ться| вро| чи |сте| не |бо.
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/)
U_ / U_ / U_ / U_/ U_
U_ / U_ / U_ / U_/ U_ / U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: вотще – дощем, ясне-бо – небо, благословив – порив, одняти – самопосвяти, вин – один, веселих – келих
Композиційна будова вірша
1 Безсмертне — і величне, і ясне-бо (не змарнувати швидкоплинний час, а прожити життя в служінні народу)
2 Господь багатий нас благословив дарами (оспівування духовного багатства українського народу)
3 Іди ж сміливо і бери один (обов’язок кожної людини – стати гідним сином свого народу)
Якщо розглядати вірш не в контексті біографії автора, то він насамперед сприймається як роздуми про таланти кожної особистості та їх розвиток. Якщо взяти до уваги життєвий шлях та вибір самого автора, то він про служіння народові у боротьбі за національне визволення.
Серед «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах, для нього «найхмельнішим келихом» стала воля, боротьбі за національну ідею він посвятив своє життя
Так¿
Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. Пальтечко в нього товсте, а сам тонкий; важко нахилятись: дух спирає, під очима набряка, тому кожен сучок птицею вздрівається.
Олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: "Тут, на землі, не бити не можна".
Я думаю, що такі, як Олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. І без таких "диваків" світ став би жорстоким і холодним.
Объяснение: