1. І. Франко назвав В. Стефаника “паном форми”, бо той досконало володів жанром
А повісті
Б роману
В етюду
Г новели
2. У новелі “Камінний хрест” В. Стефаник описав реалістичні картини в стилі
А романтизму
Б імпресіонізму
В експресіонізму
Г реалізму
3. Повела “Камінний хрест” В. Стефаника змальовує А трагедію переселення галицьких селян до Канади
Б масове переселення селян до міста
В депортацію селян через політичні погляди
Г тимчасовий виїзд селян на заробітки
4. Новели “Камінний хрест” В. Стефаника НЕ стосується твердження
А в основу твору покладено реальні події
Б події обертаються навколо долі головного персонажа В головний герой уподібнюється міфічному Сізіфові
Г земля стає причиною смерті головного героя
5. За словами В. Стефаника, герой новели вік свій збув” на
А служіння в армії
Б важку працю на горбу
В виготовлення камінного хреста
Г виховання синів
6. “Коби-м міг, та й би-м го в пазуху сховав, та й взєв з собов у світ”, — каже головний герой про
А камінний хрест
Б піщаний горб
В свого коня
Г рідне село
7. Кульмінацією новели є
А розповідь про минуле Івана Дідуха
Б танець Івана з дружиною
В зізнання Івана, що він залишив по собі камінний хрест
Г пісня про те, як “жовкне осіннє листя”
8. Установіть відповідність між елементом композиції та цитатою
з твору.
1 зав’язка
2 кульмінація
3 позасюжетний елемент (екскурс у минуле)
4 розв’язка
А “Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук”
Б “Як прийшов із войська додому, то не застав ні тата, ані мами, лише хатчину завалену”
В “Гостей у Івана повна хата, газди і газдині. Іван спродав усе, що мав, бо сини з жінкою наважилися до Канади, а старий мусив укінці податися”
Г “Тапер нікому не треба землі, лиш викслів та банків. Тепер молоді газди мудрі настали, такі фаєрмани, що за землев не згоріли”
Д “Аж як усі зупинилися перед хрестом, що Іван його поклав на горбі, то він трохи прочуняв і показував старій хрест”
9. Установи відповідність між символами та їх значенням.
1 камінний хрест
2 піщаний горб
3 Іван Дідух
4 божевільний танець
А пам’ять про молоді роки головного героя
Б тяжка праця на рідній землі
В трагедії селян-емігрантів у пошуках кращої долі за океаном
Г глибина трагедії розлуки з рідною землею
Д смерть, утрачене щастя, пам’ять, важка доля
10. Новела “Камінний хрест” закінчується словами
А “Видиш, стара, наш хрестик? Там е відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...”
Б “Але Іван не дивився в той бік, Ймив стару за шию і пустився з нею в танець”
В “Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук”
Г “А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий”
11. Репліка “Зо цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та й кількі біди вітримати” належить
А кумові Михайлу
Б одному з односельців
В Іванові Дідуху
Г синові Івана
12. Події в новелі “Камінний хрест” В. Стефаника відбуваються
А під час Першої світової війни
Б після більшовицького перевороту
В за часів кріпаччини
Г наприкінці XIX — на початку XX ст.
Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.
Люди в Україні завжди складали й співали пісні. За цими піснями можна простежити історію народу, його життя, його мрії та сподівання, його жалі. Відходили у минуле й історичні події, й учасники цих подій, але пісні залишалися. У давні часи український народ вів боротьбу з турецько-татарськими завойовниками. Цю подію відображає народна «Пісня про Байду». Байда був історичною постаттю. Саме так народ називавДмитра Вишневецького, засновника Запорізької Січі. У пісні оспівується любов до Батьківщини, патріотизм, відданість своєму народові. Треба згадати і народного героя, народного месника проти панів —Устима Кармалюка. Слава про нього йшла не лише по всій Україні, але й далеко за її межами. Про нього народ теж склав пісню — це «Пісня про Устима Кармалюка». Ще одного патріота українського народу, який виступав проти татарських орд, уславлює пісня «Ой Морозе, Морозенку». Не треба забувати і про обрядові пісні, які відтворюють буття наших далеких предків, їх вірування, звичаї, обряди. Існує і багато таких пісень, які розповідають про звичайні, побутові події з життя українського народу. Серед таких пісень можна відзначити коломийки. Отже, пісенний матеріал українського народу надзвичайно багатий, різноманітний та цікавий. З пісень можна багато дізнатися про нашу історію»