1. До якої столиці приїжджає Іван Сила зі своєї верховини? (На самому початку роману.)
А: до Берліна
Б: до Львова
В: до Праги
Г: до Києва
Д: до Відня
Е: до Лондона
Выберите один правильный ответ (максимум )
2. Чим переважно займався доктор Брякус?
А: лікував тварин
Б: пив шампанське
В: тренував важкоатлетів
Г: лікував людей
Выберите один правильный ответ (максимум )
3. Де перебував Міха Голий, коли Іван вперше спілкувався з доктором Брякусом у будинку доктора?
А: у цирку
Б: у лікарні
В: у вітальні доктора
Г: у буцегарні
Д: на яблуні
4. Що робив Іван Сила до того, як став спортсменом?
А: підмітав Привокзальну площу
Б: ловив злодіїв
В: розвантажував вагони
Г: грабував перехожих
Выберите один правильный ответ (максимум )
5. За яких обставин Іван Сила розплакався?
А: коли його вітали вантажники, підкидаючи
Б: коли Магдебура його переміг
В: коли його вигнали з роботи
Г: коли він опинився в буцегарні
Выберите один правильный ответ (максимум )
6. Чому Іван припинив працювати з доктором?
А: доктор образив Івана
Б: доктор його зрадив
В: доктор відмовився везти Івана в новій автівці
Г: Іван знайшов кращого доктора
Д: доктор загинув
Выберите один правильный ответ (максимум )
7. "Він так само нещасний, як і я... Усі його скубуть. Навіть дурна мавпа."
Про кого з персонажів так думав Фікса? Кого він уподобав?
А: про Піню
Б: про Пандорського
В: про Міху Голого
Г: про доктора Брякуса
Д: про Івана Силу
8. Хто називав Івана "мій коханий ведмедику"?
А: Міха Голий
Б: мадам Бухенбах
В: доктор Брякус
Г: Піня
Д: Мілка
Выберите один правильный ответ (максимум )
9. Що найбільше сподобалося Іванові в Іспанії?
А: море
Б: бій з биком
В: публіка
Г: сієста
Выберите один правильный ответ (максимум )
10. "О, старий, я бачу ти серйозно влип. Послухай розумної поради: не квапся.
Дурне діло ‒ не хитре!"
Хто, кому й щодо чого це казав?
А: мадам Бухенбах Пандорському щодо викраденого коня
Б: Міха Голий Іванові щодо кохання
В: доктор Брякус Іванові щодо бою з Магдебурою
Г: агент Фікса Піні щодо мавпочки
Выберите один правильный ответ (максимум )
11. "А тепер, ягнятка мої, зробіть усміхнені обличчя.
Я сказала - усміхненні, а не ідіотські!.. Ось так!.. Феноменально!
Іванові Силі - ура!"
Яким був перший номер Івана в цирку? Той, що він його сам вигадав?
А: він виносив на собі піраміду з усіх членів трупи
Б: "залізне серце" (він згинав залізний прут у формі сердечка)
В: його переїжджав автомобіль, за кермом якого сиділа пані Аделія
Г: "апаратус літалус" ("четвертий поверх ‒ це вам не фіґлі-міґлі!")
12. Що до чого? Що до кого?
Що кому більше пасує?
Вариант ответа Соответствие
1: танці на блискучий кулі А: Міха Голий
2: золота пластина в голові Б: агент Фікса
3: чорний фрак і циліндр В: карлик Піня
4: підпал цирку Г: журналіст Бідосько
5: догана від начальства Д: Мілка
6: келих із шампанським Е: мадам Бухенбах
7: поцуплена булка Ж: Іван Сила
З: Пандорський
Тарас Шевченко ніколи не був і не буде людиною з минулого, бо творчість його актуальна завжди — і сто років тому, і зараз, і через сто років після нас. Я впевнено можу сказати, що в Україні немає жодної людини, яка б не знала рядочка з Шевченкового твору, або хоча б його імені. Тараса Григоровича пам’ятають, шанують, бо дійсно важко переоцінити все значення його діяльності.
Але чим же він важливий для нас зараз? Для мене особисто — це приклад надзвичайної мужності і вірності собі, бо лише дуже смілива людина могла писати твори на зразок «Сну» в країні, де панувала царська сваволя. Тільки людина з великою силою духа могла винести стільки років заслання без можливості займатися улюбленою справою.
Шевченко вірив у велике майбутнє України, бо недарма ж з’явився такий вірш, як «Ісаія. Глава 35». І для нас, нащадків великого поета, які живуть майже через півтора століття після його смерті, цей вірш все ще залишається програмою на майбутнє. Україна вже вільна і незалежна — і це саме те, про що мріяв великий Кобзар, але чи щасливі люди в нашій країні? Нам багато ще треба зробити, щоб мрії поета здійснилися, щоб Україна стала квітучою і щасливою країною. Адже ми маємо головне — власну незалежну країну, про яку Тарас Григорович міг тільки мріяти, і ми повинні усвідомити, що в цьому нам дуже пощастило, але треба рухатись далі, щоб здійснилося пророцтво:
... і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть Веселим птаством оживуть.
І ще одна настанова Шевченка сьогодні актуальна як ніколи: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...»
Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами на даху. Вони граються, товаришують, розмовляють з бабусею і ще не знають про страшні і несподівані пригоди, які заважатимуть або допомагатимуть Герді знайти свого названого братика: візит Снігової Королеви, відвідування веселих принця із принцесою, напад зухвалих розбійників, заступництво крикливої і самотньої маленької розбійниці...
Ця казка, безумовно, захоплююча і приваблює своїми героями. Але, імовірно, що Кай із самого початку є не зовсім доброю людиною. Тому і крихти дзеркала так легко увійшли в його око та серце. Особливо ж подобається, звичайно, Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привертає увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на до Так роблять тільки справжні друзі. Вони не кидають товаришів у лихі часи. Подорож Герди у пошуках Кая містила багато цікавих пригод. Дівчинка чемно себе поводила зі старою чаклункою, з принцом та принцесою, з розбійниками, зі старою лапландкою та навіть із родиною круків. її доброзичливість, віра у перемогу над Сніговою Королевою до й досягти своєї мети. Кая було врятовано.
Як це не дивно, Снігова Королева, що заморожує серця людей і забирає їх до себе, можливо, не настільки жорстока, як це здається на перший погляд. Звичайно, вона виглядає бездушною та холодною. Але, хто знає, може, їй дуже самотньо, тому вона так відчайдушно викрадає людей, щоб хоч з кимось поговорити. Адже жорстокість може виявитися звичайною ображеною відлюдкуватістю.