1. Чому Люба прийшла до Михайлика й покликала його до загороди? 2. Чому Люба посоромилася їхати селом на
возі разом із Михайликом, коли вони ввечері
поверталися додому?
3. Хто це приїхав до Михайлика, чому він його не
впізнав?
4. Що вже вмів робити і що знав хлопчик, коли батько привів його вперше до школи? Хто його навчив?
5. Де хлопчик мав узяти чорнило для письма? б. Коли почало калюжі затягувати першим льодом, Михайлик мчав до школи, наче ошпарений. Яке вміння від цього виробилося в
нього?
7. Чому дивувалися люди в селі, школярі тицяли пальцями, а Михайлик мало не плакав із жалю? 8. Які гостинці купив батько хлопцю на ярмарку? 9. Які дідові слова пригадав Михайлик, коли
побачив батьків подарунок? 10. Яка особливість була в малого Михайлика,
тому він і став у майбутньому
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.
Метафори - не палає пожежею, вона розливається зануриться, засяє змійками, хлинули промені, (розганяє, розсовує)
Порівняння-блиск їх подібний блиску кованого срібла. Немов злітаючи, піднімається могутнє світило. Подібно островам, не рушають з місця. Так само блакитні, як і небо. Як дим, лягають рожевими клубами.
Епітети-прозорими рукавами. Блакитні смуги. Чорнуваті і невизначені.
Холодні тіні. Заснувшими верхівками.
Уособлення-Погода встановилася. Зоря не палає пожежею. Край хмарки засяє змійками. Хлинули промені. Колір небосхилу не змінюється
Объяснение: соррі я з Росії українську мову погано знаю