Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
I
Пейзаж села Семигори
Розмова братів про майбутніх дружин.
Розмова старого Кайдаша з кумом про розкопки крутої гори.
II
Залицяння Карпа до Мотрі.
Знайомство Кайдашів з майбутніми сватами, Довбишами.
III
Вінчання Карпа з Мотрею.
Початок сімейного життя Мотрі в сім’ї Кайдашів.
Свекруха вчить молоду невістку.
IV
Народження Карпового первістка.
Бійка за мотовило.
Гостювання Мотрі у своїх батьків.
Відділення старшого сина.
V
Зустріч Лавріна з Мелашкою.
Поїздка Кайдашів на розглядини до Балашів.
Вінчання Лавріна й Мелаши.
VI
Кепкування свекрухи над меншою невісткою.
Мелашка у своїх батьків.
Збори Мелашки на прощу.
Лайка Кайдашів з Палажкою.
Мелашчина робота в Києві.
Повернення невістки додому.
VII
Примирення свекрухи з меншою невісткою.
Смерть Кайдаша.
VIII
Розподіл братами батьківської спадщини.
Сцена з яйцями. Одноока економша.
Поділ хати між двома сім’ями.
XI
Недовгий мир між сім’ями.
Продовження сварок у родині.
Лайки через грушу.
Всихання груші. Примирення сімей.
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.