1. 1. Чому Ява та Павлуша вирішили стати тореадорами? За повістю Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки»:
А бо мріяли обрати цю професію в майбутньому;
Б на спір;
В мріяли, щоб їх показували по телевізору та усі їх знали;
Г щоб забули односельці.
2. Яву (персонажа з повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».
прозвали «Кукурудзою», бо:
А він любив саджати кукурудзу;
Б заблукав у кукурудзі;
В так прозивали його батька;
Г любив їсти варені качани кукурудзи.
3. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»— це:
А оповідання ;
Б пригодницька повість;
В п’єса;
Г новела.
4. Що повинні були збирати учні на літніх канікулах (за повістю
«Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава
Стельмаха?):
А гербарій;

Б фото сільських тварин;
В гроші на поїздку до музею;
Г цікаві історії.

5. Чому Сашка називали кактусом? (за повістю Л.Ворониної «Таємне
Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9»):
А бо він колекціонував кактуси;
Б бо він був жорстокий і «колючий», як той кактус;
В бо його волосся стирчало на всі боки;
Г він сам себе так назвав.
6. Основна мета прибульців на Землі — це (Леся Воронина «Таємне
Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9»):
А до людям у науково-технічному прогресі;
Б зробити з людей рабів, які працюватимуть на мушиних фермах;
В переселити людей на іншу планету;
Г знищити людей.
7. За жанром твір В.Нестайка «Тореадори з Васюківки» :
А авторське оповідання;
Б фантастична казка;
В пригодницька повість;
Г оповідання.
8. П’єса, яку вибрали на засіданні гуртка, називалася (повість Всеволода
Нестайка «Тореадори з Васюківки»):
А «Котигорошко»;
Б «Ревізор»;
В «Сто тисяч»;
Г «Безталанна».

9. Хлопців, головних героїв повісті Ярослава Стельмаха «Митькозавр з
Юрківки, або Химера лісового озера», звали:
А Митько і Сергій;
Б Митько і Василь;
В Митько і Сашко;
Г Митько і Ванько.
10. Ірина Семенівна, вчителька ботаніки, дала дітям завдання зібрати на
канікулах (Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера
лісового озера»):
А гербарій рідного краю;
Б колекцію корисних копалин;
В колекцію комах;
Г розповіді старожилів про природу рідного краю.
11. Бабуся Соломія, персонаж твору Лесі Ворониної «Таємне Товариство
боягузів, або Засіб від переляку № 9», прибиральниця у банку, створила:
А сучасну швабру;
Б машину часу;
В космічний корабель;
Г сонячну батарею.
12. Вступити в «бій» з прибульцями хлопчик (персонаж твору Лесі
Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9») був
змушений, бо була:
А небезпека для життя бабусі;
Б небезпека для власного життя;
В небезпека для життя батьків;

Г власна сміливість.

Творчість видатного українського поета А. Малишка була і завжди буде незвичайно популярною серед наших співвітчизників. Адже мова, тематика, прозорість і простота художніх форм, притаманні поетичним творам митця, близькі не тільки тогочасним читачам, а й нашим сучасникам. Це, мабуть, тому, що А. Малишко у своїх творах порушував важливі загальнолюдські і морально-етичні проблеми сучасності.

Одним з найяскравіших поетичних творів А. Малишка є поезія «Пісня про рушник». Її називають справжнім гімном материнства. Цей величний вірш — спогад, а водночас і сповідь ліричного героя, пройнята синівською вдячністю і материнським теплом. У цьому творі матір подарувала синові вишиваний рушник, який для героя поезії став символом життєвої дороги. На цьому рушнику є «і росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї». Рушник, подарований герою, й зараз для кожного з нас тісно пов’язаний з образом найдорожчої і найближчої людини — образом рідної матері.

«Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала».

Образ матері у цій поезії став символом любові і чистоти, образом берегині родинного вогнища, яка подарувала кожному з нас життя, яка формувала наші почуття і наш характер, яка робила з нас людину.

Герой «Пісні про рушник» згадує рідну матір з великою теплотою, згадує її довгі безсонні ночі над колискою сина, прагнення прилучити свою дитину до всього людяного і прекрасного, щире бажання бачити свого сина щасливим. У матері з поезії «незрадлива ласкава усмішка», вона вміє жаліти, наставляти і прощати. У неї «засмучені очі», адже вона посилає свого сина у великий світ, відриває рідну дитину від свого серця. Син іде «в дорогу далеку», а попереду у нього і печаль, і смуток, і радість:

«І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов».

«Пісня про рушник» змушує кожного з нас згадати своє дитинство, розставання з батьківською домівкою, переживання матері за долю рідної дитини.

Незвичайна форма цієї поезії з повторами і рефренами робить її дуже схожою на пісенний твір. Тому зробити з вірша неперевершену пісню для відомого українського композитора було не так вже і важко. Пісня вийшла невеликою за розміром і слів про матір в ній зовсім небагато, але її образ, зігрітий синівським почуттям, незвичайно виразний. Ця пісня й сьогодні залишається популярною, й сьогодні звучать слова, які оспівують і возвеличують джерельні чисті почуття до найріднішої у світі людини — матері.

Відповідь: родинно-побутові пісні поділяються на:

1) пісні про кохання (дошлюбні взаємини); 2) пісні про сімейне життя (родинні стосунки); 3) пісні про трагічні сімейні обставини, пов´язані з втратою членів сім´єї (вдовині, сирітські). Ще одна група пісень виділяється за відображення дійсності: на відміну від трьох перших, де пісні мають серйозний ліричний характер, четверту групу становлять пісні, що стосуються усіх сімейних проблем, особистих почуттів, але висвітлюють їх у гумористичному ключі. Це — 4) гумористично-сатиричні пісні.

Пояснення: