Канів. Одне з наймальовничіших і найдавніших міст у лоні незалежної Української держави. Ідеться про святу землю, де започаткувалося звитяжне українське козацтво і яка береже вічний сон безсмертного Кобзаря. Це прадавнє поселення славиться прекрасними людьми, унікальними майстрами й святими горами.
Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості. Саме про них слова поета Павла Тичини, добуті з глибини великого серця: «І ви, канівські рідні висоти, із живим, вічно трепетним серцем Тараса, для нас вищі від усіх на світі гір».
Та й цим не вичерпується винятковість Канівських гір. Вони мають незвичайну будову: їхні породи зім’яті в складки химерних форм, роздроблені й покривлені. За своєю неповторною структурою канівські висоти унікальні. Археологи й палеонтологи в глибинах канівських ярів читали, як по відкритій книзі природи, історію невпинного розвитку життя на планеті Земля.
Довідавшись про утворення й археологічне минуле гір, що сусідять зі славним Дніпром, зважтеся на подорож у наш мальовничий край, аби на власні очі побачити кожну з них.
1. Я одел плащ, чтобы не вымокнуть под дождём.
Дедушка любит макать хлеб в молоко.
Папа взял на рыбалку непромокаемый плащ.
Мои туфли промокают, поэтому я одела резиновые сапоги.
2. Бабушка выровняла грядки и посадила рассаду.
Я должна была равномерно распределить мелкие семена в борозде земли.
Я решил уровнять шансы и установить одинаковые препятствия.
После высадки молодых деревьев мы заровняли землю.
3. Первый скачок напряжения был ночью.
Мама вскочила и бросилась к плите.
Они быстро сказали что-то своим друзьям и ушли.
От неожиданного хлопка девочка отскочила в сторону.
Канів. Одне з наймальовничіших і найдавніших міст у лоні незалежної Української держави. Ідеться про святу землю, де започаткувалося звитяжне українське козацтво і яка береже вічний сон безсмертного Кобзаря. Це прадавнє поселення славиться прекрасними людьми, унікальними майстрами й святими горами.
Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості. Саме про них слова поета Павла Тичини, добуті з глибини великого серця: «І ви, канівські рідні висоти, із живим, вічно трепетним серцем Тараса, для нас вищі від усіх на світі гір».
Та й цим не вичерпується винятковість Канівських гір. Вони мають незвичайну будову: їхні породи зім’яті в складки химерних форм, роздроблені й покривлені. За своєю неповторною структурою канівські висоти унікальні. Археологи й палеонтологи в глибинах канівських ярів читали, як по відкритій книзі природи, історію невпинного розвитку життя на планеті Земля.
Довідавшись про утворення й археологічне минуле гір, що сусідять зі славним Дніпром, зважтеся на подорож у наш мальовничий край, аби на власні очі побачити кожну з них.