Зайшовши до кімнати і привітавшись, експериментатор відразу ж виходив до іншого приміщення, звідки непомітно гав за поведінкою досліджуваного. Той, як правило, спокійно чекав 10-15 хв, а потім починав непокоїтися, не розуміючи, що він має робити. При цьому майже всі досліджувані шукали якусь зовнішню опору для своїх дій. Один, наприклад, використав рух часової стрілки («Як тільки стрілка займе перпендикулярне положення, я піду»). Яку закономірність виявляє цей експеримент? Чому досліджувані шукали для своєї поведінки зовнішню опору?
Відповідь:Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.Під впливом стресу в організмі відбувається розпад білків, зменшується кількість вітамінів А, Е, С.
Наше життя складається з нескінченного ланцюжка хвилювань:
Свідомість зіштовхується з якоюсь проблемою;
Свідомість боре, щоб розв'язати цю проблему.
Пояснення:
Анализируя данные этих исследований,
В. М. Соколов разделил мо лодежь 1970-х
годов на три группы.
Большинство (около
70 %) составили те, кто
на первое место ставили такие ценности,
как «иметь интерес ную
работу», и «приносить
пользу людям», на второе – «заслужить уважение людей», и на третье – семейное сча стье,
счастье в любви. Вторая группа (22 %) ставила на первое место семейное счастье,
а на второе-третье места – интересную работу и материальное благополучие. Третью
группу (8 %) составляли те, для кого первой
жиз ненной ценностью было материальное
благополучие. У них, как правило, на второе
и третье места попадали «возможность заниматься только тем, что тебя интересует»
и «спокойная жизнь». Данные более ранних
исследо ваний показывают, что преобладание у советской молодежи «активистскиальтруи стических» ус та новок над «гедонистическими» и «эгои стическими» существовало не всегда. Так, на во что бы я
делал, если бы все мог?»
в 1927 г. из 3,5 тыс. человек 32 % ответили,
что проявили бы заботу
лишь о личном благополучии. В ис следовании
1967 г. таких оказа лось
в 2 раза меньше. Число
вы бравших различного
рода обще ственно полез ные виды деятельности в 1927 г. было 12%, а в 1967 г. – 52 % 2
.
Примерно для половины представителей молодого поколения 1970-х была характерна активная жизненная позиция. Она прояв лялась в различных
видах общественно полезной деятельности.
Так, на ос нове проведенного нами анализа результатов исследований рубежа 1970–
1980-х годов, проведенных на промышленных предприятиях Пермской области,3
были
вы де лены три уровня такой активности:
Объяснение: