В чем и как именно может проявляться человеческий фактор в различных организациях? Почему деятельность одной и той же организации может быть результативной, но не эффективной? Может ли человек, вполне довольный своей работой, быть не очень продуктивным?

Всі люди мають права. Ми, діти, теж маємо свої права. Організацією Об'єднаних Націй був прийнятий дуже важливий документ - Конвенція ООН про права дитини. Конвенція - це не просто заклик, а закон для тих країн, які її підписали. Головна мета Конвенції - зробити все для того, щоб дітям на всій Землі жилося краще, щоб вони були захищені і щасливі.
Про які ж права йдеться в Конвенції? Це перш за все право на життя, на ім'я, на громадянство, на захист життя, честі та гідності, право на сім'ю, на свою думку, на збереження своєї індивідуальності, на розвиток, на свободу думки, на освіту, на гру, на захист від усіх форм експлуатації, на охорону здоров'я, на відпочинок.
Права не можна відібрати - ніхто не має права позбавити прав іншої людини або порушити ці права. Права є у всіх людей. Їх не потрібно купувати, заробляти. Права ніхто не дає, людина отримує права від народження. Ми - люди, і ми всі рівні, а значить у нас у всіх однакові, рівні права. Право охороняється і забезпечується державою. Права громадян України узаконені в Конституції - основному законі нашої країни.
Людина, яка знає свої права і поважає права інших людей, впевнено йде по життю. Давнє римське прислів'я говорить: "Там де право, там і захист". Тому є сенс знати закони, знати свої права. Знати, щоб захищатися. Щоб відчувати себе впевненіше, а значить, вільніше. Щоб знати свої права, але й не забувати про права інших. Щоб бути спокійними за своє майбутнє.
Людина, що не розбирається в законодавстві, не знає про свої права та обов'язки, не уявляє, що потрібно робити, якщо виникне складна ситуація, і є беззахисною перед усілякими негараздами. Таку людину можна змусити робити те, чого вона не повинен робити, або позбавити того, на що вона має право.
Тому всім нам потрібно знати свої права.

Галина Михайловна Андреева, советский и российский социальный психолог и социолог.

Объяснение:

Г.М. Андреева утверждает, что для социальной психологии главными ориентирами в исследовании личности являются взаимоот­ношение личности с конкретной группой и результат, который от этого получается.

Необходимо изучать группы, через которые об­щество влияет на социализацию личности, ее жизненный путь. С другой стороны, необходимо исследовать полученный результат влияния социума на личность, или проблему социальной установки.

Г.М. Андреева выделяет три содержательные сферы, в которых осу­ществляется становление личности: деятельность, общение, само­сознание, а также три стадии процесса социализации: дотрудовая, трудовая и послетрудовая.