Задача по интеллектуальной собственности. Патентное право Клепинин В.А., Воронцов М.В., Иванов В.Э. и Богатырев О.С., ведущие специалисты ОАО "Уральское производственное предприятие "Вектор" (ОАО УПП "Вектор"), разработали промышленный образец «Аэрологический радиолокационный вычислительный комплекс» и получили на него патент. В августе 2009 года ОАО УПП "Вектор" заключило с авторами разработки лицензионный договор на производство и реализацию промышленного образца «Аэрологический радиолокационный вычислительный комплекс» сроком на 3 года. В марте 2010 года Клепинин В.А., Воронцов М.В., Иванов В.Э. и Богатырев О.С. заключили с канадской фирмой «RAID» договор об отчуждении исключительного права на разработанный ими промышленный образец сроком на 5 лет.
1. Кто является автором и патентообладателем патента на промышленный образец «Аэрологический радиолокационный вычислительный комплекс»?
2. Кому принадлежат авторские и исключительные права на данную разработку?
3. Имели ли право авторы разработки заключать договор об отчуждении исключительного права с фирмой «RAID»? Если не имели, то какая ответственность им грозит?

адміністративне право україни являє собою окрему галузь права, що покликана регулювати певну групу суспільних відносин. головною їхньою особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існу­вання у сфері державного іння у зв'язку з організацією та функціону­ванням системи виконавчої влади на всіх рівнях іння в державі.

адміністративне право — це сукупність правових норм, які встановлю­ються і забезпечуються державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.

предметом адміністративного права є суспільні відносини, що ­ся з питань державного іння:

• відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями (наприклад, кабінетом міністрів україни та обласними, районними державними адміністраціями); між не підпорядкованими одне одному державними органами, органа­ми місцевого самоврядування та їхніми службовцями (на центральному рівні — між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні —. між державними адміністраціями різних областей);

• між вказаними вище органами і недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами, громадськими об'єднаннями чи громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з відповідною заявою). при регулюванні цих суспільних відносин держава використовує такі ме­тоди: рекомендації й обов'язкові настанови, заборона певних дій, одноособо­ве і колегіальне прийняття рішень, координація діяльності різних установ та осіб. однак найпоширенішими і найважливішими державного іння є переконання (диспозитивний метод) і примус (імперативний метод). переконання пов'язане із впливом на свідомість людини шляхом апеляції до її сумління, правосвідомості тощо. у разі порушення закону за­стосовується примус. примус — це крайній захід, який використовують зде­більшого для припинення правопорушення.

джерелами адміністративного права є численні нормативно-правові акти. по-перше, це конституція україни, яка визначає систему органів виконав­чої влади та основні принципи їхньої діяльності із здійснення державного іння.

до законів, що регулюють адміністративно-правові відносини, належать закони україни «про державну службу», «про міліцію», «про місцеве самоврядування в україні», «про звернення громадян» тощо. окремі положення адміністративного права містять повітряний та митний кодекси. окреме місце посідає кодекс україни про адміністративні правопорушення.

адміністративні правовідносини регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів: постанови верховної ради україни, укази президента україни, постанови й розпорядження кабінету міністрів україни, акти міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, акти місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.

Так, буде.

Стаття 21. Поняття шлюбу
1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у
органі державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є
підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у
жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли
релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення
органів державної реєстрації актів цивільного стану.