позитивні риси суду присяжних: 1) безпосередня реалізації положення Конституції України щодо участі народу у здійсненні правосуддя; 2) збільшення кількості виправдувальних вироків, бо суддя перш за все є уособленням держави, тому частіше він схиляється до позиції державних органів та їх посадових осіб, що призводить у більшості випадків до обвинувальних вироків, суд присяжних же є уособленням народу і саме тому захищає в першу чергу саме інтереси громадян; 3) зменшення корумпованості судової системи, тому що набагато легше здійснити вплив на одну особу (суддю), ніж на декілька присяжних; 4) можливість суду присяжних побачити те, що суддя просто не може вглядіти у справі, оскілки розглядає її перш за все через призму закону; 5) підвищення рівня правової культури та свідомості українських громадян – вони починають краще розуміти букву та дух закону та додержуватися його у своєму повсякденному житті.
До негативних рис суду присяжних слід віднести: 1) відсутність у присяжних юридичної освіти, що викликає розгляд справи судом присяжних в першу чергу з позиції повсякденного життя, а не закону; 2) сліпе слідування присяжними думки судді, який на їх думку є авторитетом та не може помилитися; 3) можливість упередженого ставлення присяжних до обвинуваченої особи, наприклад, через відношення їх до різних соціальних груп, релігій чи національностей; 4) необхідність додаткового фінансування.
1. Право на пользование имуществом. 2. Гражданский кодекс РФ (часть первая) 3. В соответствии со статьей 304 ГК РФ, Собственник может требовать устранения всяких нарушений его права, хотя бы эти нарушения и не были соединены с лишением владения. Таким образом, Петров, чье право владение сохранилось за ним, но лишенный права пользования, может требовать защиты в суде. 4. Петров имеет право подать в суд исковое заявление об устранении нарушения прав собственника, не связанного с лишением владения и взыскании убытков.
позитивні риси суду присяжних: 1) безпосередня реалізації положення Конституції України щодо участі народу у здійсненні правосуддя; 2) збільшення кількості виправдувальних вироків, бо суддя перш за все є уособленням держави, тому частіше він схиляється до позиції державних органів та їх посадових осіб, що призводить у більшості випадків до обвинувальних вироків, суд присяжних же є уособленням народу і саме тому захищає в першу чергу саме інтереси громадян; 3) зменшення корумпованості судової системи, тому що набагато легше здійснити вплив на одну особу (суддю), ніж на декілька присяжних; 4) можливість суду присяжних побачити те, що суддя просто не може вглядіти у справі, оскілки розглядає її перш за все через призму закону; 5) підвищення рівня правової культури та свідомості українських громадян – вони починають краще розуміти букву та дух закону та додержуватися його у своєму повсякденному житті.
До негативних рис суду присяжних слід віднести: 1) відсутність у присяжних юридичної освіти, що викликає розгляд справи судом присяжних в першу чергу з позиції повсякденного життя, а не закону; 2) сліпе слідування присяжними думки судді, який на їх думку є авторитетом та не може помилитися; 3) можливість упередженого ставлення присяжних до обвинуваченої особи, наприклад, через відношення їх до різних соціальних груп, релігій чи національностей; 4) необхідність додаткового фінансування.
2. Гражданский кодекс РФ (часть первая)
3. В соответствии со статьей 304 ГК РФ, Собственник может требовать устранения всяких нарушений его права, хотя бы эти нарушения и не были соединены с лишением владения. Таким образом, Петров, чье право владение сохранилось за ним, но лишенный права пользования, может требовать защиты в суде.
4. Петров имеет право подать в суд исковое заявление об устранении нарушения прав собственника, не связанного с лишением владения и взыскании убытков.