Решение кейсов (анализ конкретной ситуации):
«Суд в США отклонил иск противников позитивной дискриминации. Они жаловались на ущемление прав азиатских студентов в Гарварде
Окружная судья Эллисон Барроу в Бостоне 1 октября отклонила иск против Гарвардского университета об ущемлении прав абитуриентов азиатского происхождения. С иском еще в ноябре 2014 года обратилась группа «Студенты за честный прием», созданная консервативным активистом Эдвардом Блюмом. Ее участники выступают против позитивной дискриминации. Они считают, что у американо-азиатских абитуриентов меньше шансов быть принятыми в Гарвард, а у абитуриентов с белой и темной кожей появляется незаконное преимущество.
Основанием для иска стал отчет, подготовленный в 2013 году гарвардским Центром институциональных исследований. Изучив его, Блюм и его сторонники пришли к выводу, что из- за нынешней политики Гарварда студентов-азиатов вдвое меньше, чем должно быть: если бы вуз руководствовался только учебными успехами абитуриентов, то азиатов в нем было бы 43%. В реальности их меньше 19%. В иске они потребовали признать существующую процедуру отбора в Гарвард незаконной и ущемляющей права азиатских кандидатов.
Рассматривать иск начали только в 2018 году. «Студенты за честный прием» утверждали, что азиатские кандидаты в Гарвард из-за расовых стереотипов получают низкие оценки за так называемый «личный рейтинг», который учитывается в итоговой оценке. Этот рейтинг призван показать, какой вклад в развитие гарвардского сообщества может внести абитуриент. В самом университете отрицали то, что раса является фактором при оценке «личного рейтинга» кандидата. Учебное заведение утверждает, что критерии включают в себя «широкую палитру информации об абитуриенте, в том числе его личное эссе, ответы на во рекомендации от учителей и руководителей школы, впечатления беседовавших с ним выпускников, собеседования с преподавателями и дополнительные рекомендательные письма».
Однако иск поддержало министерство юстиции США, заявив, что Гарвард действительно ущемляет интересы американцев азиатского происхождения. «Данные свидетельствуют, что процесс приема в Гарвард учитывает расовые признаки и ставит азиатско-американских абитуриентов в невыгодное положение по сравнению с абитуриентами других расовых групп, включая как белых, так и представителей других меньшинств», — говорилось в отзыве Минюста на иск.
Судья Барроу посчитала, что нынешняя система отбора абитуриентов Гарварда соответствует Конституции и многообразию студенческого сообщества. Барроу также сослалась на дело белой жительницы Техаса Эбигейл Фишер против Университета Остина, которое Верховный суд рассматривал в 2016 году. Фишер заявляла, что ей отказали в поступлении из-за цвета кожи, но суд встал на сторону учебного заведения.
Группа «Студенты за честный прием» заявила, что теперь обратится в апелляционный суд, а при необходимости готова дойти до Верховного суда. Тот, возможно, встанет на их сторону: почти год назад Сенат утвердил в должности консервативного судью Бретта Кавано. Теперь большинство в высшей судебной инстанции принадлежит судьям из консервативного лагеря.
Сам Кавано во время слушаний в Конгрессе заявлял, что разделяет позицию бывшего президента Джорджа Буша-младшего, который считал, что нужно обеспечивать расовое разнообразие, но при этом использование расово нейтральных критериев при поступлении должно стоять на первом месте».
В чем состоит проблематика данной ситуации с точки зрения принципов прав человека. Позицию какой из сторон Вы поддерживаете в данном споре? Аргументируйте ответ правовыми доводами.
Відповідь:
Визначити право володіння, користування та розпорядження
1. Отримання будинку у спадок - право законного володіння
2. Здача складу в оренду - на мій погляд право користування і розпорядження (я, як власник, вирішив комусь дозволити користуватися моїм майном і сам отримую орендну плату за це)
3. Передача майна в користування - право розпорядження
4. Знищення художником власної картини - право розпорядження (власник вирішує юридичну і фактичну долю майна)
5. Скупка краденого - якщо знав, що майно крадене, то це недобросовісне незаконне володіння
6. Продаж квартири - право розпорядження
2. Визначити форми і види власності
1. Ранець школяра - приватна особиста власність
2. Залізничний вокзал - тип власності суспільний, форма - державна
3. Міська школа - тип власності суспільний, форма комунальна
4. Телевізор куплений подружжям - тип приватна власність, форма приватна спільна сумісна власність подружжя
5. Земля сільськогосподарського гос-ва - тип власності суспільний, форма колективна (кооперативна)
6. Майно осіб, які ведуть фермерське господарство - вид приватна трудова власність, форма - приватна
7. Майно інституту - вид суспільний, форма державна
8. Майно ТОВ - вид приватний, форма - приватна
Пояснення:
Відповідь:
Передусім хотілося б звернути увагу, що письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами є Довіреністю (ст. 244 Цивільного кодексу України).
1. Відповідно - довіреність це завжди письмовий документ. Форма довіреності повинна відповідати формі, у якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Наприклад, якщо потрібно продати будинок, то договір купівлі-продажу має бути посвідчений нотаріально, а отже і довіреність також має бути посвідчена нотаріально.
2. Згідно вимог Цивільного кодекс та Закону України "Про нотаріат" довіреності можуть бути посвідчені нотаріально ( тобто посвідчені нотаріусами України, за кордоном - консульськими установами України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - дипломатичними представництвами України) або це можуть бути довіреності, які прирівняні до нотаріально посвідчених (це коли : 1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями; 2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів; 3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів; 4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами).
3. Згідно вимог ст. 245 Цивільного кодексу України "Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання". Тобто, нотаріальне посвідчення довіреності для одержання грошової кореспонденції , не є обов"язкове.
5. Однак відмова працівників поштового відділення прийняти довіреність Іванчикова є правомірною, тому що його довіреність взагалі не була ніяким чином посвідчена.
Пояснення: