Определением от 15 января 2009 года конституционный суд рф отказал в рассмотрении жалобы константина маркина, который оспаривал нормы законодательства, не признающие за мужчинами-военнослужащими права на отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста. суд пришел к выводу, что «с учетом условий и специфики военной службы в россии» эти положения не нарушают конституционного требования о равенстве прав и свобод независимо от пола. однако европейский суд по правам человека (еспч) в решении от 7 октября 2010 года посчитал, что такая норма «лишена разумного обоснования» и удовлетворил жалобу константина маркина, постановив, что отказ предоставить ему отпуск по уходу за ребенком, который в аналогичной ситуации предоставляется женщинам-военнослужащим и гражданским лицам, является дискриминацией по гендерному признаку.
еспч не только присудил господину маркину компенсацию за моральный ущерб, но и предписал россии принять меры к устранению системной дискриминации. в ответ председатель конституционного суда рф в.д. зорькин инициировал дискуссию о введении «механизма защиты национального суверенитета» и о «пределе уступчивости» со стороны государства в случае разногласий между еспч и кс. по его мнению, национальные власти лучше международных судов знают «свое общество и его потребности» и точнее оценить, «в чем состоит публичный интерес». и именно кс «выступает своего рода посредником, адаптируя подходы и позиции еспч к реалиям нашей сегодняшней жизни».
какое толкование принципа равноправия имеет, по-вашему мнению, в данном случае приоритет: конституционного суда рф или европейского суда по правам человека. каким образом данное дело было бы решено вами?
Відповідь:
А. Абсолютно недійсний - 3. Шлюб, зареєстрований з недіздатним Семеном Палієм (частина 3 ст. 39 Сімейного кодексу України - СКУ)
Б. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду - 4. Шлюб громадянина Росії Геннадія Москаля з Оленою Приживайло, якій потрібна реєстрація в Москві ( тобто, фіктивний шлюб - частина 2 ст. 40 СКУ)
В. Шлюб, який може бути визнанйи судом недійсним - 2. шлюб, укладений з 21-річним Віктором Нездоровим, який приховав свою тяжку хворобу ( пункт 3 частини першої ст. 41 СКУ)
Г. Шлюб, який може бути визнаний судом недійсним за умови, що в подружжя немає дітей і дружина не вагітна - 1. Шлюб, укладений із 17-річною Світланою Швидько, якій не надано за рішенням суду права на шлюб (частина третя ст. 41 СКУ)
Пояснення:
Відповідь:
Якщо С. лише 9 років, то він малолітній. Його мати померла, батько відбуває покарання, а тому дитина залишилася без батьківськеого піклування.
Згідно вимог ст. 243 Сімейного кодексу України над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленого батьківського піклування встановлюється опіка.
Згідно вимог ст. 244 Сімейного кодексу України опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. Так як старшому брату лише 17 років, то він не може бути призначений опікуном.
Згідно вимог цієї ж статті Не можуть бути опікунами дитини особи, зазначені в ст. 212 Сімейного кодексу України, тобто, особи які: 1) обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; 10) були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; 11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; 12) є особами без громадянства; 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Вважаю, що якщо ніяких підстав, передбачених ст. 212 Сімейного кодексу України немає, то бабуся С. може бути призначена його опікуном і піклувальником 17-річного брата і дитину не потрібно буде відправляти до дитячого будинку.
Пояснення: