Обери й познач правильну відповідь.
1. Великі території, що характеризуються однорідними погодними умовами, видами ґрунтів, типом рослинності й тваринним світом, називаються:
А материками; Б географічними картами; В природними зонами.
2. Природна зона, яку називають Українським Поліссям, це:
А зона степу; Б зона лісостепу; В зона мішаних лісів.
3. Карпати розташовані:
А на півночі України; Б на півдні України; В на заході України.
4. Познач на карті півкуль назви материків.

1) Північна Америка.
2) Південна Америка.
3) Антарктида.
4) Євразія.
5) Африка.
6) Австралія.

Підпиши назви океанів, які омивають їхні береги.
5. Встанови відповідність
• Тюльпан, півник, крокус, мак;
Лісостеп • тушканчик великий, канюк степовий, гадюка степова.
• Клен, липа, вільха, верба, звіробій, ковила;
Мішані ліси • кабан, полівка, лисиця, вуж, жайворонок, лелека.
• Дуб, граб, береза, фіалка, конвалія;
Степи • зубр, бурий ведмідь, рись, тетерук, глухар.
6. Пронумеруй послідовність природних зон України з півночі на південь.
___ Степ ___ Мішані ліси Лісостеп
7. Сформулюй звернення про збереження природи Світового океану, відновивши текст:
Господарська діяльність людини призвела до природних умов морів і . Головну небезпеку для морських мешканців становлять води та надмірний вилов. Тому океани потребують .

8. У якій природній зоні розташований твій рідний край? Доведи і запиши це.

адміністративне право україни являє собою окрему галузь права, що покликана регулювати певну групу суспільних відносин. головною їхньою особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існу­вання у сфері державного іння у зв'язку з організацією та функціону­ванням системи виконавчої влади на всіх рівнях іння в державі.

адміністративне право — це сукупність правових норм, які встановлю­ються і забезпечуються державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.

предметом адміністративного права є суспільні відносини, що ­ся з питань державного іння:

• відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями (наприклад, кабінетом міністрів україни та обласними, районними державними адміністраціями); між не підпорядкованими одне одному державними органами, органа­ми місцевого самоврядування та їхніми службовцями (на центральному рівні — між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні —. між державними адміністраціями різних областей);

• між вказаними вище органами і недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами, громадськими об'єднаннями чи громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з відповідною заявою). при регулюванні цих суспільних відносин держава використовує такі ме­тоди: рекомендації й обов'язкові настанови, заборона певних дій, одноособо­ве і колегіальне прийняття рішень, координація діяльності різних установ та осіб. однак найпоширенішими і найважливішими державного іння є переконання (диспозитивний метод) і примус (імперативний метод). переконання пов'язане із впливом на свідомість людини шляхом апеляції до її сумління, правосвідомості тощо. у разі порушення закону за­стосовується примус. примус — це крайній захід, який використовують зде­більшого для припинення правопорушення.

джерелами адміністративного права є численні нормативно-правові акти. по-перше, це конституція україни, яка визначає систему органів виконав­чої влади та основні принципи їхньої діяльності із здійснення державного іння.

до законів, що регулюють адміністративно-правові відносини, належать закони україни «про державну службу», «про міліцію», «про місцеве самоврядування в україні», «про звернення громадян» тощо. окремі положення адміністративного права містять повітряний та митний кодекси. окреме місце посідає кодекс україни про адміністративні правопорушення.

адміністративні правовідносини регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів: постанови верховної ради україни, укази президента україни, постанови й розпорядження кабінету міністрів україни, акти міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, акти місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.

срок лишения свободы:  

1)по общему правилу – от двух месяцев до двадцати лет;

2) менее двух месяцев – в случае замены обязательных работ, исправительных работ или ареста на лишение свободы, если не отбытая часть наказания менее двух месяцев;

3) более чем двадцать лет – в случае частичного или полного сложения сроков лишения свободы при назначении наказаний по совокупности преступлений (не более двадцати пяти лет) и по совокупности приговоров (не более тридцати лет).

на назначение осужденным вида исправительного учреждения влияют:

– категории совершенного преступления;

– пол, возраст;

– наличие и вид рецидива преступлений;

– отбывал ли осужденный наказание в виде лишения свободы ранее или нет.