1. Склад злочину: суб’єкт - Іван, суб’єктивна сторона - умисний злочин, так як під час знищення чи пошкодження майна загальнонебезпечним винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчинюється посягання, або може і повинен це передбачати. Тобто психічне ставлення винної особи характеризується умисною формою вини. Мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину. Об’єкт - основним безпосереднім об'єктом злочину є право власності; 4 шини вказаного автомобіля. Об’єктивна сторона - пошкодження майна шляхом прорізу шин.
Стадія скоєння злочину - закінчений злочин.
2. Склад злочину: суб’єкт - Созон та Микола, суб’єктивна сторона - вина у формі умислу. Об’єкт - безпосереднім об'єктом будь-якого вбивства є життя особи (людини), у даному випадку, життя Нестора. Об’єктивна сторона - суспільно-небезпечне діяння у формі дії, наслідок у вигляді смерті Нестора, з цього моменту даний злочин вважається закінченим, причиновий зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками - смерть потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, ознаки злочину, як місце, час б, знаряддя, засоби, обстановка його вчинення не впливають на кваліфікацію діяння за ч. 1 ст. 115.
Стадія скоєння злочину - закінчений злочин.
3. Склад злочину: суб’єкт - Ігнат, суб’єктивна сторона - крадіжка характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив. Об’єкт - право власності, об’єктивна сторона - таємне викрадення чужого майна, обов'язкові ознаки об'єктивної сторони крадіжки: 1) дія (таємне, незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна); 2) наслідок, що полягає у заволодінні винним чужим майном; 3) причиновий зв'язок між дією та наслідком б вчинення злочину, що характеризується таємністю.
Стадія вчинення злочину - незакінчений злочин.
4. Склад злочину: Суб’єкт - Марина, суб’єктивна сторона - непрямий умисл до бездіяльності і необережність до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть. Об'єкт - життя і здоров'я особи, об'єктивна сторона - ненадання до особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку до якщо це спричинило смерть та неповідомлення належним установам чи особам про знаходження іншої особи в небезпечному для життя стані. Обов'язковою ознакою злочину є причинний зв'язок між бездіяльністю винного і наслідками у вигляді настання смерті.
Я думаю, що для тих людей що чинять злочин характерні певні психологічні травми, отримані в дитинстві. Як говорив Віталій Хведчук:
"– Насправді, будь-яка людина потенційно здатна на злочин. Навіть психічно здорова, яка у незручній для себе ситуації також буде намагатися знайти вихід. І обраний шлях не завжди буде законний. Все залежить від тих обставин, в які потрапляє людина. Інша справа — навмисно чи ненавмисно вона скоїла злочин. Наприклад, людина, яка опинилась за ґратами, бо не змогла впоратись із керуванням автомобіля, не мала умислу обірвати життя іншої людини, проте все одно скоїла злочин — через халатність або неуважність, або ще з якихось причин… Інший випадок — коли вбивство є спланованим".У 60-х роках проводили експеримент. У металевій клітці, до якої було під’єднано електричний струм, зачинили двох тварин. У однієї був прилад, який дозволяв відключити струм. У іншої його не було. Коли пускали електричний струм, та тварина, яка мала змогу його відключити, робила це, інша ж просто терпіла біль.
Потім умови експерименту змінили: дверцята клітки залишили відчиненими і знову дали струм. Тварина, яка шукала вихід із ситуації, просто вискочила з клітки. А та, яка змирилася зі своєю долею — лягла і скавучала, навіть у той час, коли вихід, здавалося, був поруч. Так і з людьми: злочинці обирають собі таких жертв, щоб можна було на них психологічно впливати, морально принижувати, щоб вони не мали сил чинити взагалі будь-який опір – ані фізичний, ані психологічний. Причини можуть бути найрізноманітнішими, наприклад:дегуманізація людських законів в результаті НТР;
урбанізація — ріст великих міст;
індустріалізація;
конкуренція;
бідність і велика розкіш населення;
фрустрація — емоційне незадоволення потреб і інтересів багатьох людей;
страх перед новими хворобами;
нудьга і незайнятість;
алкоголізм;
етнічно-психологічна несумісність;
почуття неповноцінності в результаті багатьох факторів.
Відповідь:
1. Склад злочину: суб’єкт - Іван, суб’єктивна сторона - умисний злочин, так як під час знищення чи пошкодження майна загальнонебезпечним винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчинюється посягання, або може і повинен це передбачати. Тобто психічне ставлення винної особи характеризується умисною формою вини. Мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину. Об’єкт - основним безпосереднім об'єктом злочину є право власності; 4 шини вказаного автомобіля. Об’єктивна сторона - пошкодження майна шляхом прорізу шин.
Стадія скоєння злочину - закінчений злочин.
2. Склад злочину: суб’єкт - Созон та Микола, суб’єктивна сторона - вина у формі умислу. Об’єкт - безпосереднім об'єктом будь-якого вбивства є життя особи (людини), у даному випадку, життя Нестора. Об’єктивна сторона - суспільно-небезпечне діяння у формі дії, наслідок у вигляді смерті Нестора, з цього моменту даний злочин вважається закінченим, причиновий зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками - смерть потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, ознаки злочину, як місце, час б, знаряддя, засоби, обстановка його вчинення не впливають на кваліфікацію діяння за ч. 1 ст. 115.
Стадія скоєння злочину - закінчений злочин.
3. Склад злочину: суб’єкт - Ігнат, суб’єктивна сторона - крадіжка характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив. Об’єкт - право власності, об’єктивна сторона - таємне викрадення чужого майна, обов'язкові ознаки об'єктивної сторони крадіжки: 1) дія (таємне, незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна); 2) наслідок, що полягає у заволодінні винним чужим майном; 3) причиновий зв'язок між дією та наслідком б вчинення злочину, що характеризується таємністю.
Стадія вчинення злочину - незакінчений злочин.
4. Склад злочину: Суб’єкт - Марина, суб’єктивна сторона - непрямий умисл до бездіяльності і необережність до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть. Об'єкт - життя і здоров'я особи, об'єктивна сторона - ненадання до особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку до якщо це спричинило смерть та неповідомлення належним установам чи особам про знаходження іншої особи в небезпечному для життя стані. Обов'язковою ознакою злочину є причинний зв'язок між бездіяльністю винного і наслідками у вигляді настання смерті.
Стадія вчинення злочину - закінчений злочин.
Пояснення:
Я думаю, що для тих людей що чинять злочин характерні певні психологічні травми, отримані в дитинстві. Як говорив Віталій Хведчук:
"– Насправді, будь-яка людина потенційно здатна на злочин. Навіть психічно здорова, яка у незручній для себе ситуації також буде намагатися знайти вихід. І обраний шлях не завжди буде законний. Все залежить від тих обставин, в які потрапляє людина. Інша справа — навмисно чи ненавмисно вона скоїла злочин. Наприклад, людина, яка опинилась за ґратами, бо не змогла впоратись із керуванням автомобіля, не мала умислу обірвати життя іншої людини, проте все одно скоїла злочин — через халатність або неуважність, або ще з якихось причин… Інший випадок — коли вбивство є спланованим".У 60-х роках проводили експеримент. У металевій клітці, до якої було під’єднано електричний струм, зачинили двох тварин. У однієї був прилад, який дозволяв відключити струм. У іншої його не було. Коли пускали електричний струм, та тварина, яка мала змогу його відключити, робила це, інша ж просто терпіла біль.
Потім умови експерименту змінили: дверцята клітки залишили відчиненими і знову дали струм. Тварина, яка шукала вихід із ситуації, просто вискочила з клітки. А та, яка змирилася зі своєю долею — лягла і скавучала, навіть у той час, коли вихід, здавалося, був поруч. Так і з людьми: злочинці обирають собі таких жертв, щоб можна було на них психологічно впливати, морально принижувати, щоб вони не мали сил чинити взагалі будь-який опір – ані фізичний, ані психологічний. Причини можуть бути найрізноманітнішими, наприклад:дегуманізація людських законів в результаті НТР;
урбанізація — ріст великих міст;
індустріалізація;
конкуренція;
бідність і велика розкіш населення;
фрустрація — емоційне незадоволення потреб і інтересів багатьох людей;
страх перед новими хворобами;
нудьга і незайнятість;
алкоголізм;
етнічно-психологічна несумісність;
почуття неповноцінності в результаті багатьох факторів.