Между соседями произошел конфликт. Сначала сосед сверху случайно, из-за неисправности крана, затопил квартиру своего соседа снизу, но не не имея возможности компенсировать убытки немедленно, дал расписку с обещанием что возместит все, когда появятся деньги - не позднее чем через месяц, а тем временем начал ремонт у себя своими силами. Через неделю раздраженный шумом и пылью сосед снизу назвал своего верхнего соседа вором, обманщиком и пригрозил подать на него заявление в полицию, чтобы его посадили в тюрьму. Примут ли у него такое заявление с таким требованием? Какие формы наказания возможны для гражданских правоотношений? Какой предусмотрен порядок защиты гражданских прав? Приведите вариант разрешения конфликта описанного в задаче.
Відповідь:
Я не зовсім зрозуміла із Вашого завдання що хто саме пропонував, але думаю, що всі питання можна вирішити, посилаючись на ст. 35 Сімейного кодексу України
Стаття 35. Право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу
1. Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.
2. Наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися
3. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.
Тобто, кожен із подружжя може залишитися на дошлюбному прізвищу, можна взяти прізвище або нареченого або нареченої як спільне прізвище для подружжя (самий поширений варіант). Один з подружжя може приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя, а можуть подвійне прізвище вибрати як спільне обоє з подружжя.
Пояснення:
Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.