Гражданка России Шаповалова по заданию немецкого издательства должна была подготовить немецко-русский разговорник для туристов и бизнесменов из ФРГ, приезжающих в Россию. По условиям договора Шаповалова должна была ежедневно присылать по 3 страницы текста в соответствии с утвержденным макетом книги. Издатель имел право контролировать время ежедневной работы автора и ее эффективность, обязывая Шаповалову по нескольку раз в день соединяться с издателем по скайпу.
В связи с тем, что Шаповалова в течение нескольких выходных дней не предоставляла страницы текста и отключала связь по скайпу, издатель обратился в немецкий суд для взыскания с нее штрафных санкций.
Шаповалова обратилась за консультацией к российскому адвокату, который ссылаясь на нормы ГК РФ, убедил ее в том, что штраф взыскан не будет. По мнению адвоката, заключенный ею договор по сути его условий не гражданско-правовой, а трудовой, так как издатель не просто хочет получить результат работ, а настаивает на правилах трудового распорядка. Согласно Трудовому кодексу РФ труд в выходные дни должен оговариваться специально и дополнительно оплачиваться, а такой санкции как штраф кодексом вообще не предусмотрено.
Оцените доводы российского адвоката.
Какие отношения – трудовые или гражданские – имеют место в спорной ситуации?
Как суд в Германии будет определять применимое право?
Подлежат ли в этом случае применению материальные нормы законодательства Российской Федерации?

Юридичний механізм захисту прав людини – це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод . Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як: - захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань; - об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод; - проводити збори, мітинги, походи і демонстрації; - направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади; - захищати в суді свої права і свободи; - звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; - звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів. Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України. Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 92 Конституції).

Согласно ст. 11 СК РФ заключение брака производится в личном присутствии лиц, вступающих в брак, по истечении месяца со дня подачи ими заявления в органы загс. при наличии уважительных причин, орган загс может разрешить заключение брака до истечения месяца. при наличии особых обстоятельств (беременность) брак может быть заключен в день подачи заявления. 
согласно ст. 12 для заключения брака необходимо взаимное добровольное согласие мужчины и женщины, вступающих в брак. 
следовательно, орган загс не может зарегистрировать брак на основании заявления ермолаева, так как необходимо совместное заявление (невесты и ермолаева), а также личное присутствие лиц, вступающих в брак.