Федеральный государственный гражданский служащий Петров обратился В 2019 году в ПФР с заявлением о назначении пенсии за выслугу лет. Стаж федеральной государственной гражданской службы составляет 17 лет, возраст 42 года. Имеет ли он право на пенсию за выслугу лет при увольнении с федеральной государственной гражданской службы?
Відповідь:
Згідно вимог цивільного законодавства будь-яка повнолітня дієздатна особа на випадок своєї смерті має право залишити все своє майно або його частину у спадщину фізичним особам або іншим учасникам цивільних відносин, незалежно від наявності у цього заповідача з цими особами сімейних або родинних відносин.
Однак, згідно вимог ст. 1241 Циівльного кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов"язкова частка). Крім того, згідно вимог Сімейного кодексу, все майно набуте подружжям за час зареєстрованого шлюбу є власністю подружжя, і, зазвичай, належить кожному з подружжя в рівних частках.
А тому уточнимо умови задачі. Спершу визначимося чи Олексій Петрович заповів майно, яке належало йому особисто, чи це спільне майно подружжя. Візьмемо за умову, що це його особисте майно, і його дружині не належить право власності на 1/2 частку спільного майна.
Визначаємося хто із спадкоємців за законом першої черги ( а згідно вимог ст. 1261 Цивільного кодексу України до таких осіб відносяться: діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, батьки) має право на обов"язкову частку у спадщині. Якщо дружина і син Олексія Петровича не є інвалідами за станом здоров"я, то їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Зате його донька, якій 14 років, і мати, якій виповнилося 66 років, мають право на отримання обов"язкової частки у спадщині (донька в силу того, що неповнолітня, а мати як непрацездатна за віком) .
Визначаємо розмір належної їм обов"язкової частки. Якби Олексій не залишав заповіту щодо всього свого майна, то його спадкоємцями в рівних частках кожен були б : дружина, син, донька, мати. Якщо їх четверо, а розмір часток має бути рівний, то кожен мав би право на успадкування 1/4 частки спадкового майна. Але якщо є заповіт, то в першу чергу до спадкування закликаються спадкоємці за заповітом. Донька і мати Олексія лише матимуть право на обов"язкову частку у спадщині, яка становить 1/2 від належної кожному з них 1/4, тобто 1/8 частку. Отже, донька і мати в якості обов"язкової частки успадкують майна на 12500 грн кожна, а решту майна на 75 000 грн, що становить 6/8 часток- у спадщині успадкує музей.
Слід відмітити, що мати і донька Олексія мають право відмовитися від отримання обов"язкової частки у спадщині, але вони не можуть відмовитися від неї в користь когось з інших спадкоємців. Для написання донькою Олексія заяви про відмову від прийняття спадщини потрібна згода органу опіки і піклування
Профессия юриста из той самой категории, о которой говорят — «человек-знак». Понимая ее важность, мы справедливо предъявляем к представителям этой профессии самые высокие требования. Безусловно, они во многом связаны с личностными особенностями человека, поскольку правовое решение жизненно важных во можно доверить не тому, кто хорошо знает Закон, а тому, кто применяет его в интересах общества, многих и многих людей.
Работа юриста предполагает развитое чувство справедливости и ответственности, высокое чувство долга. Мы знаем, что без правовой поддержки сегодня не может обойтись ни одна сфера деятельности. Юристам приходится постоянно решать не задачи, реагировать на множество за общества, пребывать в поиске истины, слушать и слышать людей с разной точкой зрения. И в этой многотрудной работе я бы выделил такое качество, как умение вести диалог, умение разговаривать с людьми, быть неравнодушным к их судьбе, последовательно отстаивать их интересы. Убежден, что и законы должны писаться именно с этих, неформалистских позиций, тогда их проще будет выполнять.мение ценить свое время, время своих коллег и клиентов — необходимое качество юриста, для которого пунктуальность — это не только вовремя приходить на работу и выполнять в срок должностные обязанности, это — образ мышления и культура воспитания. Пунктуальный юрист четко ставит перед собой цели, реально оценивая свои силы и возможности, с неизменной аккуратностью и соблюдением установленных внешних и внутренних правил следует к их достижению и всегда вызывает уважение окружающих людей. Только будучи пунктуальным, юрист может завоевать доверие к себе и дать гарантию своего профессионализма и компетентности.
Объяснение: