До іть будь ласка. Ситуація 2 Інвалід Другої світової війни Хоробрий М. звернувся до голови облдержадміністрації з листом, у якому повідомив, що прокурор області не надав йому відповіді на два листи, у яких ішла мова про незаконну розробку гранітних кар'єрів та нане- сення шкоди довкіллю. Запитання для аналізу 1. Чи правильно адресоване звернення Хороброго М.? 2. Визначте вид звернення Хороброго М. 3. Чи має це звернення встановлені законодавством пільги при розгляді?
4.Протягом якого терміну потрібно розглянути звернення Хороброго М?
5.Чи поиребує вказане звернення додаткового вивчення?
Иудаизм Второго храма (Новозаветный или палестинский иудаизм) — иудаизм эпохи Второго храма. Оформился после Вавилонского плена, возвращения евреев в Палестину и строительства Второго храма (VI в. до н. э.). В европейской культуре известен главным образом благодаря текстам Нового Завета, где иудеи представлялись блюстителями Закона Моисея (Торы). Между тем, в современной литературе получило распространение представление, что иудаизм был основан не на буквальном соблюдении Закона, а на концепции Завета (союза) Бога с избранным народом, заключённым в эпоху Моисея на горе Синай. Кодификатором иудаизма этого периода был первосвященник и книжник Ездра. Считается, что иудаизм эпохи Второго храма — это иудаизм книжников, в противовес раннему иудаизму священников и пророков[1].
Отличительными чертами иудея должны были быть обрезание и соблюдение субботы. Отличительной чертой иудаизма этого периода было патрилинейная система родства, национальный характер религии, а также необходимость паломничества в Иерусалимский храм.
Иудаизм Второго храма не был единым течением и распадался на ряд направлений: саддукеи (храмовые священники), фарисеи (книжники), ессеи, зелоты. После разрушения Иерусалимского Храма в 70 году римскими войсками центральную роль стала играть академия в Явне, а затем в Тверии и других городах Земли Израиля. Из-за римских гонений возникла опасность утраты знаний. Во II веке н. э. по решению собрания законоучителей Устный Закон был собран в письменные сборники, которые впоследствии составили Мишну.
С завершением записи Мишны закончилась эпоха «танаим» и началась эпоха «амораим» — толкователей Мишны. Дальнейшее развитие раввинского законодательства шло по пути составления комментариев к Мишне. Эти комментарии за следующие три столетия были записаны главным образом на арамейском языке и известны как Талмуд. Работа над составлением Талмуда продолжилась в академиях Вавилонии, где окончательно оформился Вавилонский Талмуд и откуда впоследствии распространился талмудический иудаизм. Отвергшие же авторитет Мишны и Талмуда иудеи выделились в течение караимов
Відповідь:
Права першого покоління - громадянські (цивільні) і політичні права, кваліфікуються як система негативних прав, що зобов'язують державу утримуватися від втручання в сфери, регульовані цими правами. Вони гарантуються ст. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 Загальної декларації прав людини.
Права другого покоління - позитивні права, що потребують для своєї реалізації участі держави. Вони закріплені в ст.ст. 22, 23, 24, 25, 26, 27 Загальної декларації прав людини.
Права третього покоління - якщо права, що відносяться до перших двох поколіннь, - це права і свободи, що належать кожному індивіду як такому, то права третього покоління можна назвати правами людини і народів. Ідея, покладена в основу прав третього покоління – це ідея солідарності; ця категорія прав охоплює колективні права суспільства або народів, такі, як право на стабільний розвиток, на мир та на безпечне навколишнє середовище.