Директор підприємства на загальних зборах трудового колективу довів до відома працівників наказ про заборону палити в приміщеннях підприємства. Працівник Іванов, обурившись, демонстративно дістав цигарку і почав закурювати прямо на очах у директора. Наступного дня директор подав заяву до міліції з проханням притягнути Іванова до відповідальності за умисне невиконання наказу начальника (ч. 1 ст. 402 КК). Чи підлягає задоволенню ця заява? Дайте аргументовану відповідь. Якими ознаками характеризується суб’єкт злочину, що передбачений в ч. 1 ст. 402 КК?
В соответствии со ст.ст.1, 37 "Основами законодательстав РФ о нотариате" в случае, если в поселении или расположенном на межселенной территории населенном пункте нет нотариуса, соответственно глава местной администрации поселения и специально уполномоченное должностное лицо местного самоуправления поселения или глава местной администрации муниципального района и специально уполномоченное должностное лицо местного самоуправления муниципального района имеют право совершать следующие нотариальные действия:
1) удостоверять завещания;
2) удостоверять доверенности;
3) принимать меры по охране наследственного имущества и в случае необходимости управлению им;
4) свидетельствовать верность копий документов и выписок из них;
5) свидетельствовать подлинность подписи на документах.
Законодательными актами Российской Федерации главам местных администраций поселений и специально уполномоченным должностным лицам местного самоуправления поселений, главам местных администраций муниципальных районов и специально уполномоченным должностным лицам местного самоуправления муниципальных районов может быть предоставлено право на совершение иных нотариальных действий.
К сожалению круг таких действий этих должностных лиц ограничен и ряд перечисленных вами обращений граждан выходит за рамки их полномочий.
Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Пояснення: