1. Дії АТ «Плюс» є правомірними, оскільки їхні вимоги були підтверджені результатами розгляду претензії, а ТОВ «Сварог» визнало свою заборгованість перед АТ «Плюс».
2. Нормативно-правові акти, що регламентують порядок досудового врегулювання спору, можуть включати цивільний процесуальний кодекс або аналогічні законодавчі акти країни, в якій виникає спір.
3. Претензія, підтверджена відповідною відповіддю, може служити підставою для порушення виконавчого провадження. З цього приводу варто звернутися до відповідних нормативно-правових актів країни, щоб ознайомитися з вимогами та процедурами щодо виконавчого провадження.
Дії А., П. та О. можуть бути кваліфіковані як зрада державним інтересам України та навмисне перетинання державного кордону. Згідно з Кримінальним кодексом України, це кваліфікується як злочин зради (стаття 111) та порушення правил перетинання державного кордону (стаття 204).
Оскільки підрозділ, в якому вони проходили службу, належить до Державної прикордонної служби України, то дії А., П. та О. можуть бути також розцінені як порушення військової присяги та військової дисципліни, що може мати відповідні наслідки у сфері їх подальшого працевлаштування та кар'єрного росту військової служби.
Отже, дії А., П. та О. є незаконними та можуть мати серйозні наслідки для них у вигляді кримінальної відповідальності та порушення військової дисципліни.
1. Дії АТ «Плюс» є правомірними, оскільки їхні вимоги були підтверджені результатами розгляду претензії, а ТОВ «Сварог» визнало свою заборгованість перед АТ «Плюс».
2. Нормативно-правові акти, що регламентують порядок досудового врегулювання спору, можуть включати цивільний процесуальний кодекс або аналогічні законодавчі акти країни, в якій виникає спір.
3. Претензія, підтверджена відповідною відповіддю, може служити підставою для порушення виконавчого провадження. З цього приводу варто звернутися до відповідних нормативно-правових актів країни, щоб ознайомитися з вимогами та процедурами щодо виконавчого провадження.
Объяснение:
Дії А., П. та О. можуть бути кваліфіковані як зрада державним інтересам України та навмисне перетинання державного кордону. Згідно з Кримінальним кодексом України, це кваліфікується як злочин зради (стаття 111) та порушення правил перетинання державного кордону (стаття 204).
Оскільки підрозділ, в якому вони проходили службу, належить до Державної прикордонної служби України, то дії А., П. та О. можуть бути також розцінені як порушення військової присяги та військової дисципліни, що може мати відповідні наслідки у сфері їх подальшого працевлаштування та кар'єрного росту військової служби.
Отже, дії А., П. та О. є незаконними та можуть мати серйозні наслідки для них у вигляді кримінальної відповідальності та порушення військової дисципліни.