Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Эти события также известны как «Крымский кризис» и «Крымская весна». В этот период произошло воссоединение Крыма и Севастополя с Россией, оказавшихся разделённых с нею в результате исторических событий 1954—1992 годов.
Сразу после того, как на Украине в Киеве был осуществлён олигархическо-бандеровский государственный переворот, явившийся американцами«Евромайдана», жители Крыма и Севастополя взяли власть в свои руки — полуостров объявил о независимости. Тем временем Украина оказалась на грани экономической катастрофы, в Киеве и других регионах расцвёл бандитизм. Не только в Крыму, но и на всём Юго-Востоке Украины начались массовые митинги против бандеровской власти и за интеграцию с Россией.
16 марта 2014 года в Крыму референдум, на котором за воссоединение Крыма с Россией проголосовали 96,77 % крымчан и 95,6 % севастопольцев. Явка в Крыму составила 82,71 % (с учётом Севастополя). Надо отметить, что ровно 70 лет назад, 16 марта 1944 года, ставкой Верховного главнокомандующего был отдан приказ начать операцию освобождения Крыма.[2] С момента подписания соответствующего межгосударственного договора 18 марта 2014 года Республика Крым, включая город Севастополь, является частью России. [3]21 марта, после принятия Государственной Думой и Советом Федерации необходимого законодательства, Владимир Путинподписал закон о вхождении Крыма и Севастополя в Российскую Федерацию. Таким образом, реализовалось существовавшее на протяжении нескольких последних десятилетий стремление крымчан, севастопольцев и россиян к воссоединению своей страны и своего народа.
Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Пояснення:
Сразу после того, как на Украине в Киеве был осуществлён олигархическо-бандеровский государственный переворот, явившийся американцами«Евромайдана», жители Крыма и Севастополя взяли власть в свои руки — полуостров объявил о независимости. Тем временем Украина оказалась на грани экономической катастрофы, в Киеве и других регионах расцвёл бандитизм. Не только в Крыму, но и на всём Юго-Востоке Украины начались массовые митинги против бандеровской власти и за интеграцию с Россией.
16 марта 2014 года в Крыму референдум, на котором за воссоединение Крыма с Россией проголосовали 96,77 % крымчан и 95,6 % севастопольцев. Явка в Крыму составила 82,71 % (с учётом Севастополя). Надо отметить, что ровно 70 лет назад, 16 марта 1944 года, ставкой Верховного главнокомандующего был отдан приказ начать операцию освобождения Крыма.[2] С момента подписания соответствующего межгосударственного договора 18 марта 2014 года Республика Крым, включая город Севастополь, является частью России. [3]21 марта, после принятия Государственной Думой и Советом Федерации необходимого законодательства, Владимир Путинподписал закон о вхождении Крыма и Севастополя в Российскую Федерацию. Таким образом, реализовалось существовавшее на протяжении нескольких последних десятилетий стремление крымчан, севастопольцев и россиян к воссоединению своей страны и своего народа.