Центральне місце в пісні «Люлька Згоди» («Пісня про Гайавату» Г.Лонгфелло) належить: а) правдивого відтворення реальності б) розкриття суперечностей світу в) вираження думок і почуттів
Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Шарья (Костромская область) сотрудники полиции Николай Курмышев и Александр Игитов попросили Николая Голотайстрова, Свидетеля Иеговы, проследовать с ними в местное ОВД. В настоящее время это движение поддерживается государством. Моя Родина Я очень горжусь своей Родины. Первое первенство страны по легкой атлетике было проведено в Москве 1922 г. 1 quot;Приказы оформляем правильно мне разобраться с вопросом правильной регистрации приказов. Документация по противопожарной безопасности для образовательных учреждений Инструкция 1 о мерах пожарной безопасности в ГОУ основного общего образования Общие положения.
Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Пояснення: