Задания суммативного оценивания за 3 четверть по предмету «Биология» . (а) Определите органы выделения жука и собаки.
Жук Собака
A. Антеннальные почки Мочеточники
B. Почки Мочевой пузырь
C. Мальпигиевы сосуды Почки
D. Извитые канальцы Метанефридии
(b) Допишите предложение.
У птиц выделительная система представлена , а у инфузории туфельки
2. Что и для чего выделяют растения? Приведите 3 примера.
3. Выберите животное, для которого характерно движение с ложноножек.
A. крот
В. амёба
С. дождевой червь
D. инфузория туфелька
4. На рисунке представлены животные с различными типами скелета
Определите животное, имеющее внешний скелет.
5. Дайте определение понятию фотопериодизм.
(а) Фотопериодизм это-
b) Опишите характерные особенности длиннодневных растений.
6. На рисунке изображена структурная единица нервной ткани - нейрон.
Укажите, что показано под буквой В в клетке нейрона.
A. дендрит
B. аксон
C. тело
D. ядро
7. Опишите функцию мозжечка головного мозга.
Определите тип нервной системы данного организма.
9. Установите соответствие между отделами центральной нервной системы и их характеристиками.
Характеристики Отделы центральной нервной системы
1. Состоит из 3 основных отделов
2. В центре проходит канал, заполненный жидкостью
3. Двигательная и рефлекторная функция
4. Обработка информации, поступающая от различных органов чувств А) Головной мозг
B) Спинной мозг
ответ:
А В
10. Ниже показана рефлекторная дуга.
а) Какой нейрон показан под цифрой 2?
[2]
(b) Какую функцию выполняет данный нейрон?
11. У школьника наблюдается симптомы: постоянное чувство раздраженности, плохой сон, усталость, нежелание что-либо делать.
Предложите принципы для сохранения хорошего психического здоровья.
12. Объясните значение сна для восстановления жизнедеятельности и отдыха организма.
влажные субтропики распространены преимущественно в юго-восточном китае и японии, в западном закавказье, по юго-восточному побережью черного моря. наиболее характерные почвы — желтоземы и красноземы. они формируются в условиях влажного и теплого климата, для которого характерны продолжительное теплое лето и мягкая зима. среднегодовая температура воздуха составляет °с. температура наиболее холодного месяца °с, а наиболее теплого — °с. сумма температур выше 10 °с составляет °с в год. количество осадков колеблется в разные годы от 1200 до 2500 мм в год при испаряемости мм. в китае и японии климат влажный муссонный. среднегодовая температура воздуха 15,,8 °с; средняя температура января 2,,5 °с, а июля 26, °с. количество осадков (с летним максимумом) составляет 1500 мм в год.
почвообразующие породы — преимущественно продукты выветривания изверженных и осадочных пород различного гранулометрического состава. высокие температуры и обильные осадки способствуют интенсивному выветриванию пород и быстрому разложению органических остатков. в верхних горизонтах реакция среды кислая, однако оподзоливание наблюдается редко в связи с большим количеством поступающих с опадом полуторных оксидов и обменных оснований, ослабляющих перенос веществ по профилю.
красноземы. эти почвы распространены в западном закавказье, на обширных территориях южного китая, к югу от реки янцзы, в японии в равнинных условиях, в районах холмистых предгорий и низких гор с абсолютными отметками до 600 м под лесной растительностью со значительным участием вечнозеленых растений на красноцветных продуктах выветривания основных изверженных пород (андезитов) и их дериватов. в течение всего года осадки над испарением, следовательно, водный режим почв — устойчивый промывной.
красноземы подразделяют на подтипы: типичные и оподзоленные. они яркой оранжевой, красной или коричневой с красноватым оттенком окраской, редко фиолетовой.
красноземы типичные (рис., а) имеют следующее морфологическое строение: ао — лесная подстилка или дернина из полуразложившихся остатков древесных и травянистых растений мощностью до 5 см; а1 — серовато-красно-коричневый, коричневато-оранжевый или серовато-желто-красный горизонт мощностью до 25 см, комковато-зернистой или комковатой структуры, рыхлого сложения, тяжелосуглинистый или глинистый, содержит много корней; переход неясный, постепенный; ав — коричнево-оранжевый, коричнево-красный с сероватостью или серовато-темно-красный горизонт мощностью см, комковатый, уплотненный, тяжелосуглинистый или глинистый; переход постепенный; в — неоднородно окрашенный горизонт мощностью см (реже см), красновато-оранжевый или буровато-красный с бледно-желтыми пятнами, черными марганцевыми конкрециями, более плотный, неяснокомковатый, глинистый или тяжелосуглинистый; переход заметный; с — красновато-оранжевая или красная глинистая или тяжелосуглинистая порода, бесструктурная (древняя кора выветривания), с большим количеством крупных черных железомарганцевых конкреций, светло-желтых пятен кремнезема, влажная.
Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені.
Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.